Відразу після закінчення війни, крім гострих розбіжностей між релігійними громадами, Індія зіткнулася з низкою інших проблем.
- Перша пов'язана з офіцерами колишньої Індійської національної армії (ІНА). Сам Чандра Бос незадовго до закінчення війни загинув в авіакатастрофі, але сотні офіцерів опинилися в полоні і проти них у листопаді 1945 р. були розпочаті судові процеси. В Індії багато хто вважав їх патріотами, до них ставилися з співчуттям. На захист офіцерів ІНА пройшли масові виступи, так, у листопаді 1945 р. відбувся загальний страйк у Калькутті, потім подібні акції неодноразово повторювалися.
- Друга проблема пов'язана з використанням після війни індійських військ в Індонезії та у Французькому Індокитаї. З осені 1945 р. в Індії розгорнувся рух протесту проти використання індійських військ для придушення національного руху в інших країнах. Протестуючі вимагали повернення індійських військ на батьківщину та якнайшвидшої їх демобілізації. Пік руху припав на лютий 1946 р. У цей час оголосили страйк військові льотчики, вимагаючи демобілізації і протестуючи проти расової дискримінації індійців; в Бомбеї почався страйк військових моряків, які вимагали негайного виведення військ з Індонезії. Виступи моряків у Бомбеї були підтримані загальним страйком, оголошеним 22 лютого 1946 р. Тільки Валлабхаі Пателю вдалося вмовити страйкуючих повернутися до роботи - конфлікт був вирішений.
- Третя проблема - селянський рух, що почався в князівствах у самому кінці війни. Найбільш масовими були виступи в самому великому князівстві - Хайдарабад (у Телінгані), де селяни виступили проти того, щоб у орендарів відбирали землю. У 1946 р. цей рух було підтримано і в колонії, особливо в Центральних провінціях. Хвилювання проходили і в іншому князівстві - Кашмірі. Там протести були спрямовані проти деспотії князя, сатьяграха брала навіть форму відмови від сплати податків. Лідери ІНК і особисто М. К. Ганді неодноразово втручалися у справи Кашміру, вимагаючи від князя звільнити заарештованих активістів Національної конференції - організації, яка користувалася великим авторитетом в Кашмірі.
- Четверта проблема пов'язана з вибухом в Індії після закінчення війни продовольчої кризи, що переросла у справжній голод (за деякими даними, ним була охоплена третина населення).
Таким чином, Індію роздирали глибокі суперечності, багато з яких погрожували стати некерованими в найближчому майбутньому, що, безумовно, посилювало прагнення Англії як можна швидше покинути цей регіон.
|