Під час Першої світової війни в Індію повернувся Мохандас Карамчанд Ганді. Уже тоді він мав світову популярність завдяки своїй діяльності в Південній Африці. Там він захищав інтереси індійської громади і розробив тактику сатьяграхи - ненасильницької боротьби за незалежність у формі неспівпраці і громадянської непокори. Повернувшись до Індії в 1915 р., М. К. Ганді оселився у себе на батьківщині, недалеко від м. Ахмадабада. Там, у містечку Сабарматі, він заснував ашрам (обитель мудреців і відлюдників у древній Індії, яка зазвичай розташовувалася у віддаленій місцевості — у горах або в лісі), куди стікалися учні не лише з усієї Індії, але і з інших країн. М. К. Ганді вчив їх принципам сатьяграхи: учасник боротьби ні в якому разі не повинен вдаватися до насильства і ухилятися від покарання. У боротьбі за сварадж він розробляв свої методи досягнення головної мети. Перш за все, це бойкоти англійських властей: адміністрації, юридичної системи, шкіл і навчальних закладів, посад і почесних звань, англійських товарів; в якості надзвичайного заходу пропонувалося навіть оголосити бойкот податків. М. К. Ганді закликав ігнорувати англійські установи і в разі необхідності звертатися до традиційних панчаята - виборних органів в кожному населеному пункті і в кастах. Одночасно переслідувалася й інша мета - свадеші (своє виробництво): необхідно було поступово витіснити англійців з національної економіки. Особливе значення М. К. Ганді надавав пропаганді традиційних індійських тканин (кхаді), що виготовлялися кустарним способом. Тактика сатьяграхи враховувала особливості національної психології та світосприйняття, перш за все - ідеї карми. М. К. Ганді неодноразово звертав увагу на те, що досягнення Індією свободи неможливо без ліквідації пережитків архаїчної соціальної структури і шкідливих звичаїв. Необхідно було також припинити поширення негативного впливу західної цивілізації (алкоголізм, наркоманія, проституція і т. п.). 6 квітня 1919 р. по всій Індії за призовом М. К. Ганді почався хартал - припинення всякої ділової активності (в знак протесту проти законів Роулетта). Успіх цієї акції був несподівано великий: повсюдно закривалися лавки, припиняли роботу базари, завмирала ділова активність. Влада виявилася безсила. Проте 13 квітня сталися трагічні події в місті Амрітсарі (провінція Пенджаб). Там, на площі Джаліанвалла Баг, поліція відкрила вогонь по учасниках мітингу; в результаті понад тисячу осіб було вбито, близько 2 тис. поранено. Новини про бійню в Пенджабі незабаром досягли різних кінців Індії, і населення стало переходити до насильницьких актів боротьби проти англійців. М. К. Ганді закликав припинити хартал.
|