Все для історика
П`ятниця, 29.03.2024, 01:26
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Всесвітня історіяРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Історія Росії [4]
Історія Німеччини [7]
Історія Франції [8]
Історія Англії [11]
Історія країн Скандинавського пів-ва [1]
Історія Іспанії [4]
Історія країн Латинської Америки [5]
Історія Китаю [5]
Історія країн Азії та Африки [18]
Різне [15]
Історія країн Північної Америки [4]
Історія Стародавньої Греції та Риму [7]
Історія Японії [5]
Історія Південних та Західних слов'ян [11]
Загадки цивілізацій [3]
Нумізматика [2]
Міфологія [0]
Монархи світу [1]
Статистика
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Файли » Історія країн Азії та Африки

Карфаген в VII - V ст. до. е.
24.09.2010, 19:25

    З середини VII ст. до н. е. починається новий період історії Карфагена, що тривав близько двох століть. Його можна визначити як час перетворення міста Карфаген в центр фінікійських колоній Західного Середземномор'я. Насильницькому об'єднанню фінікійських колоній навколо Карфагена сприяло кілька причин:

1. Ослаблення політичних зв'язків з метрополією, викликане залежним становищем міст Фінікії під владою Ассирії та Персії;

2. Енергійна колонізація Південної Італії, Сицилії і Західного Середземномор'я греками, що загрожувала затвердити їх вплив на найбільш вигідних торгових і морських шляхах;

3. Внутрішній розвиток фінікійських колоній Західного Середземномор'я, який вимагав відомої координації і спільних дій.

    До середини VII ст. до н. е. Карфаген - вже найбільше фінікійське місто в Північній Африці, з добре розвиненим ремеслом та торгівельними відносинами з багатьма областями Середземномор'я. Значно збільшилися населення і територія міста. Зручна природна гавань Карфагена була розширена за рахунок будівництва штучної гавані, яка призначалася для військових судів.

    Карфагену в цей час стає вже тісно існувати в рамках міста-держави, і він починає активну зовнішню експансію. Вона виражалася, з одного боку, у виведенні карфагенських колоній в різні частини Західного Середземномор'я, а з іншого - у встановленні протекторату над існуючими там фінікійськими колоніями. Першою карфагенською колонією поза Африкою було місто Ебес на Пітіузьких островах поблизу Іспанії (середина VII ст. до н. е.). Спираючись на Ебес як на свою основну базу, карфагеняни розгромили сильне фінікійське місто Гадес, котре чинило опір проникненню Карфагена в Іспанії, і затвердилися на півдні Піренейського півострова (кінець VII-VI ст. до н. е.). Спроба карфагенян проникнути на Східне узбережжя півострова виявилася невдалою через протидію греків, що заснували колонію Массалія і ряд поселень на східному березі Іспанії. В середині VI ст. до н. е. Карфаген веде активну політику в Сицилії і ставить під свій контроль фінікійські міста, розташовані в західній частині острова. Таким чином, до середини VI ст. до н. е. Карфаген став центром великого державного об'єднання, володіння якого розкинулися на півдні Іспанії, на заході Сицилії, на Пітіузькі островах і в Північній Африці.

    Карфагеняни вдало використовували зміну ситуації на Близькому Сході наприкінці VI ст. до н. е. і встановили контакти з великою Персидською державою, яка об'єднала весь близькосхідний світ. Навіть нерівноправний союз з Персією був вигідний для Карфагену, бо він дозволяв вести більш активну політику проти грецьких міст Сицилії та Південної Італії, на островах Корсика і Сардинія.

    Великим успіхом зовнішньої політики Карфагена в середині VI ст. до н. е. стало заключення дружнього договору з могутніми етрусками, що жили в Центральній Італії. Спираючись на цей союз, Карфаген почав вести активну політику в Сицилії і на островах Сардинія і Корсика. У 535 р. до н. е. об'єднаний карфагенсько-етруський флот розбив греків у морській битві при Аланії (острів Корсика). Союзники поділили сфери впливу: етруски стали освоювати Корсику, а карфагеняни повели наступ на Сардинію і закріпилися на півдні острова. Використовуючи результати перемоги при Аланії і ослаблення у зв'язку з цим грецького впливу в Іспанії, Карфаген ізолював найбільш велику державу в Іспанії - свого постійного суперника Тартесса - і розгромив його (20-ті роки VI ст. до н. е.). Правда, подальшому поширенню карфагенського впливу в Іспанії був покладений край жителями грецької Массалії, які розбили карфагенський флот, але на півдні Піренейського півострова панування карфагенян було міцним.

    На початку V ст. до н. е., скориставшись навалою Персії на Грецію (греко-перські війни 500-449 рр. до н. е.), Карфаген почав новий наступ на грецькі міста в Сицилії, користуючись підтримкою етрусків. Але двоє страшних поразок (при Гімері в 480 р. і Кумах в 474 р. до н. е.) призупинили експансію карфагенян в Сицилії. Карфагену вдалося зберегти лише кілька міст на крайньому заході острова і тримати наполегливу оборону.

    Поразка карфагенян в Італії і Сицилії посилилися невдачами Персії в греко-перських війнах, після чого вона не могла проявляти політичної активності поза межами Східного Середземномор'я, тим самим залишивши напризволяще свого колишнього союзника - Карфаген.
Категорія: Історія країн Азії та Африки | Додав: Ekzor
Переглядів: 1963 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1 Ольга  
0
дякую

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук по сайту
Адміністрація
Mail Ekzor@inbox.ru
Опитування
Як ви відсвяткували Новий Рік?
Всего ответов: 1386
Друзі
Козацькі літописи та історія
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz