| Ekzor | Дата: Середа, 12.01.2011, 18:13 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Канада відігравала активну роль в Організації Об'єднаних Націй з часів її створення. Кінг пішов у відставку, поступившись місцем Луї Сент Лорану в 1948 році. У 1949 році до Конфедерації приєдналася десята провінція Ньюфаундленд. У цьому ж році Канада стала членом НАТО. Коли ООН почала воєнні дії, щоб захистити Південну Корею від нападу Північної Кореї, Канада надала війська всіх трьох видів збройних сил. У період з 1950 по 1953 рік близько 27 тисяч канадців відслужили у Східній Азії. У 1951 році населення Канади становило 14 млн. осіб.
Призначення першого народженого в Канаді генерал-губернатора відбулося в 1952 році, коли цю посаду обійняв Вінсент Массі. Раніше він займав посаду голови Королівської комісії з науки і мистецтва. 15 лютого 1965 року Канада вперше підняла біло-червоний прапор з кленовим листком. Він був затверджений канадським парламентом у грудні 1964 року і є першим офіційним прапором Канади. Післявоєнні роки також характеризуються новою імміграційною політикою, спрямованою на збереження національної культури переселенців. Протягом 60-х, 70-х років продовжувався притік іммігрантів і економіка країни продовжувала зростати. Так звана Тиха революція в Квебеку призвела до посилення квебекського націоналізму. Кульмінацією націоналістичних проявів стала діяльність франкомовної терористичної організації Фронт визволення Квебеку, який здійснив низку терористичних акцій і зокрема викрав британського торгового представника Джеймса Річарда Кросса (англ. James Richard Cross) та квебекського міністра Працi П'єра Лапорта (фр. Pierre Laporte). Останнього потім стратили. Діяльності Фронту був покладений край рішучими діями одного з найпопулярніших прем'єр-міністрів країни — П'єра Трюдо. На зустрічі провінційних прем'єрів в листопаді 1981 р. , федеральні і провінційні уряди вирішили домовилися створити або «репатріювати з Великобританії» Канадську конституцію. Після довгих і тяжких перемов уряд Квебеку все одно не зміг погодитися з умовами проекту конституції. Незважаючи на опозицію з Квебеку 17 квітня 1982 р. Канада проголошенням Королеви Елізавети Другої «репатріювала» свою Конституція з Великобританії, а фактично створила свою власну. Таким чином Канада здобула повний суверенітет, хоча обидві країни й продовжують мати одного монарха. Після Тихої Революції 1960-х років в Квебеку відбулися значні соціальні і політичні зміни, поляризація суспільства, значно поширився квебекський націоналізм. Проблеми і непорозуміння між англомовними і франкомовними мешканцями провінції продовжували загострюватися і популярності набув рух за повну незалежність Квебеку від Канади. У 1976 році до влади приходить сувереністська Квебекська партія. Перший референдум про незалежність Квебеку відбувся в 1980 р., а другий в 1995. В обидвох опитуваннях ідея незалежності не здобула необхідної більшості, хоча під час референдуму щодо суверенітету Квебеку 1995 р. прихильникам незалежності не вистачило всього лише 0,5 % голосів. В 1997 році канадський парламент прийняв, а Верховний Суд Канади затвердив положення згідно якому одноосібне проголошення незалежності Квебеком буде вважатися неконституційним.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
