| Self-made-men | Дата: Вівторок, 11.01.2011, 12:25 | Повідомлення # 1 |
 Селянин
Група: Перевірені
Повідомлень: 22
Статус: Offline
| Жан Кальвін і Реформація у Швейцарії. Серед єв¬ропейських країн найбільшого поширення, крім Німеччи¬ни, реформаційний рух набув у Швейцарії.
Події в сусідній Німеччині помітно вплинули на канто¬ни — окремі незалежні землі, об'єднані у Швейцарський Союз. Більшість населення тут також була невдоволена католицькою церквою, виступала за обмеження її впливу і секуляризацію володінь. Центром реформаційного руху стало багате і квітуче місто Женева. Його мешканці рішу-е підтримали лютеранських проповідників і змусили ка¬толицьке духовенство залишити місто. Остаточна перемо¬га Реформації в Женеві пов'язана з особою Жана Кальвіна (1509-1564), француза за походженням, який прибув у Швейцарію, рятуючись від релігійних переслідувань.
Під керівництвом Кальвіна Женева перетворилася у центр не лише швейцарської, а й європейської Реформації.
Жан Кальвін вважав, що доля кожної людини зазда¬легідь визначена Богом. Тільки Бог вирішує, потрапить людина до пекла чи до раю. За свого земного життя вона повинна сумлінно працювати, не прагнути комфорту й на¬солод, бути сумлінною і накопичувати гроші. Якщо перед людиною з'являється можливість отримати прибуток і вона не використає її, це буде великим гріхом. Католицизм вва¬жав багатство гріхом, Кальвін, навпаки, видавав його за знак Божого благословення.
Виправдовував лихварство, вважав за можливе існуван¬ня рабовласництва, яке набирало сили в колоніях.
В Європі Женеву почали називати «протестантським Римом», а Кальвіна — «женевським папою». Кальвініст¬ська церква у Швейцарії контролювала всі сфери життя: було заборонено танці, пісні, святковий одяг, прикраси. Тих мешканців Женеви, які не бажали коритися новим по¬рядкам, позбавляли громадянських прав і виганяли з міста, а іноді й страчували. Всіх приголомшила доля іспанського лікаря-католика Мігеля Сервета (151 1-1553). За виступи проти католицької церкви його переслідувала інквізиція, і він сподівався знайти порятунок у Женеві. Проте Каль¬віна також не влаштовували погляди Сервета, його звичка піддавати все сумніву. «Женевський папа» звинуватив Сер¬вета в єресі та присудив до спалення на вогнищі.
Незважаючи на крайнощі, кальвінізм в цілому відпові¬дав потребам становлення суспільства. Погляди Кальвіна поширились із Женеви до країн, в яких почали розвивати¬ся нові економічні відносини. Вони і стали основою ідео¬логії «ділової людини» нового часу.
Вчення Кальвіна і створена ним церква мали у світі більше прихильників, ніж лютеранство. Хоча Північна Ні¬меччина і країни Скандинавії (Данія, Швеція, Норвегія, Фін¬ляндія) стали переважно лютеранськими, проте Швейцарія і Нідерланди прийняли кальвінізм. Прихильники кальві¬нізму були також у Польщі та Угорщині. Кальвіністами стали й шотландські пресвітеріани, як і гугеноти у Франції та пуритани в Англії, причому, пуритани-емігранти пізніше мали значний вплив і на боротьбу англійських колоній за свою незалежність у Північній Америці.
˙ɯʎɯ ǝǝ ɯǝн ¿иvɔıqw ņонwʎ оɯ-ņоʞɐʞ ɯʎɯ ǝɯǝɓж ˙инǝwǝdʚ оɹонw оvıqƍ ɔɐʚ ʎ oıʁvʚɐdɓεоu ¿qɯɐɯиҺоdu оɯє иvǝwʎɔ
|
| |
| |
Головна 
