| Ekzor | Дата: Неділя, 02.01.2011, 19:00 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Новий етап війни розпочався в листопаді 1918 р. і тривав до кінця 1919р. — року піднесення білого руху в громадянській війні та його спроб повалення більшовицького режиму шляхом воєнних операцій.
Драматичні події 1919 р. пов'язані з червоним терором. Більшовики стверджували, що це була відповідь на білий терор, але насправді це був терор проти всіх потенційних ворогів радянської влади, а не лише проти білих. Лише восени 1918 р. більшовики розстріляли близько 15 тис. аристократів, офіцерів, буржуа, меншовиків, есерів, кадетів.
Максимального розмаху білий рух набув наприкінці 1918 — у 1919 роках. У Сибіру владу захопив адмірал Олександр Колчак, на Кубані й Північному Кавказі — Антон Денікін, у Прибалтиці — Микола Юденич готувався до наступу на Петроград.
Англійці, захопивши Баку, висадилися в Батумі й Новоросійську, французи — в Одесі і Севастополі.
Характерно, що білий рух знайшов підтримку різних верств населення. Так, червоний терор на Дону і Кубані сколихнув усе козацтво. До армії Денікіна влітку 1919 р. приєдналось ЗО тис. козаків. І якщо Денікін влітку 1919 р. досить легко зайняв Царицин, Воронеж, Харків, значну частину України, то причини цього успіху полягали в більшовицькому терорі на Дону і Кубані, в Україні, повстанні козаків і селян.
Становище більшовиків влітку 1919 р. було критичним. Проте в наступні місяця вони здобули ряд значних перемог над білими. Причини цього полягали не лише у чисельній перевазі більшовиків, а й у помилках білих.
Насамперед білий рух не став національним, залишаючись замкнутим, майже виключно офіцерським. Керівництво білого руху не підходило диференційовано до соціалістичних партій — всі вони були для них ворогами Росії. На звільнених від більшовиків територіях вони не дбали про відновлення економіки, а встановлювали режим жорсткого терору, намагаючись відібрати якомога більше продовольства, тому до цього негативно ставилося населення.
Наприкінці 1919 р. — на початку 1920 р. радянська влада була відновлена на півдні Росії, частково в Україні, на Північному Кавказі.
В окупаційних частинах союзників під впливом агітації більшовиків поширилися революційні настрої. Інтервенти були вимушені вивести свої війська, чому сприяв громадський рух в Європі та США під гаслом "Руки геть від Радянської Росії!". На завершальному етапі (1920—1922) громадянська війна була найбільш кровопролитною. 1920 р. зріс опір селян політиці продрозкладки. На Тамбовщині, в Україні, в Сибіру і на Нижній Волзі, у багатьох губерніях Центральної Росії палала селянська війна. Найтрагічнішою сторінкою боротьби на внутрішньому фронті у цей період стали події на Дону і Кубані, де після виступу білих військ більшовики встановили режим жорстокого контролю і виявлення всіх контрреволюційних елементів. У Криму тривала боротьба білих і червоних, Врангель сформував Російську армію і розпочав наступ на Донбас. У листопаді 1920 р. його армія зазнала поразки від частин Червоної армії. Ці події більшовики проголосили закінченням громадянської війни.
Весною 1919 основні сили контрреволюції зосередились в Сибіру навколо «верховного правителя Росії» адмірала О. Колчака. Антанта допомогла Колчаку створити 400 тис. армію, пере давши 600 тис. гвинтівок, 3 тис. кулеметів, 600 гармат. У березні 1919 р. армія Колчака перейшла в наступ і захопила Уфу, Орськ, Актюбінськ. Проте наприкінці квітня 1919 р. Черіона Армія на Східному фронті, перегрупувавшись, перейшла в контрнаступ. Вирішальні події тут відбулися в липні 1919 p., коли більшовикам вдалося захопити Урал і розбити основні сили Колчака. У січні 1920 р. рештки колчаківських військ були розгромлені і взяті в полон під Іркутськом. Самого О. В. Колчака розстріляли. Майже одночасно з діями Колчака розпочинає свій похід про ти Радянської влади з Півдня Росії генерал Денікін. Він отримав від Антанти 300 тис. гвинтівок, 550 гармат, 160 млн. набоїв, 250 тис. комплектів обмундирування. Улітку 1919 р. його війська захопили Кубань, Дон, Донбас, згодом Лівобережну Україну, Курськ, Орел. Мобілізація всіх сил дала змогу Червоній Армії зосередити проти 112 тис. армії Денікіна 180 тис. багнетів. Використовуючи свою перевагу, більшовики в жовтні 1919 р. переходять у контрнаступ і завдають тяжкої поразки військам Денікіна. Ініціатива повністю переходить до Червоної Армії. У грудні її війська захоплюють Донбас, у січні Царицин і Ростов. 27 березня 1920 р. червоноармійські та партизанські загони звільняють Новоросійськ, що означало кінець боротьби з Денікіним.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
