| Ekzor | Дата: Неділя, 02.01.2011, 18:58 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Навесні і влітку 1922 р. партійні організації України, Білорусії та Закавказзя, обговорюючи шляхи більш тісного об'єднання з РСФРР, звернулася до ЦК РКП (б) з проханням виробити принципи і форми єдиного Радянського держави. Була створена комісія Оргбюро ЦК РКП (б) з представників ЦК РКП (б) і ЦК компартій республік. Головою комісії був І. В. Сталін, який ще з моменту створення першого радянського уряду очолював наркомат у справах національностей.
У процесі роботи комісії І. В. Сталін висунув план "автономізації", який передбачав входження радянських республік до складу РСФРР на правах автономних республік. Сталінський план "автономізації" був закономірним підсумком боротьби між тими, хто під комуністичним прапором йшов до ізоляціонізму і сепаратизму і тими, хто прагнув домогтися єдності республік під егідою центрального московського уряду. У міру того, як посилювалися сепаратистські настрої серед націонал-комуністів, значно зміцніли позиції централістської крила партії. Ідея об'єднання республік на правах автономій у складі РРФСР, яку крім І. В. Сталіна відстоювали В. М. Молотов, Г. К. Орджонікідзе, Г. Я. Сокольников, Г. В. Чичерін та інші, дозріла не тільки у вищих ешелонах влади, але і висувалася на нижчих щаблях державного апарату і мала чимало прихильників серед комуністів околиць.
Проект був схвалений партійним керівництвом Азербайджану, Вірменії та Закавказьким крайкомів РКП (б). В. І. Ленін піддав план автономізації різкій критиці. Він вважав, що радянські республіки повинні об'єднатися в єдиний державний союз на засадах рівноправності і збереження своїх суверенних прав. Кожна республіка повинна отримати право вільного виходу з союзу. ЦК РКП (б) схвалив ленінські принципи національно-державного устрою. Протягом грудня 1922 з'їзди Рад Білорусії, Україні та ЗРФСР прийняли постанови про утворення СРСР і обрали делегації на I Всесоюзний з'їзд Рад.
Х Всеросійський з'їзд Рад зібрався 23 грудня 1922. На ньому були присутні понад дві тисячі делегатів з вирішальним і дорадчим голосами. З доповіддю про утворення СРСР виступив І. В. Сталін. Він оголосив проект резолюції, схваленій Президією ВЦВК і включає ті положення, які були прийняті з'їздами інших республік: добровільність і рівноправність республік зі збереженням за кожною з них права вільного виходу з Союзу. 27 грудня 1922 Х Всеросійський з'їзд Рад прийняв запропоноване Президією ВЦВК постанову про утворення СРСР. 30 грудня 1922 РРФСР разом з Україною (УРСР), Білоруссю (БССР) і республіками Закавказзя (ЗРФСР) утворили Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Кожна з республік вважалася незалежною.
31 січня 1924 Конституція була одноголосно прийнята Другим з'їздом Рад.
Перша союзна Конституція, на відміну від Конституції РРФСР 1918 року, дала вичерпний перелік предметів відання. За Конституція СРСР складалася з двох розділів: Декларації про утворення СРСР і Договору про утворення СРСР. У Декларації вказувалося на особливий характер національної політики Радянської держави, на причини об'єднання радянських республік, принципи їх об'єднання (добровільність і рівноправність). Договір складався з 11 розділів.
За Конституцією у виключне відання Союзу входили зовнішні зносини і торгівля, вирішення питань про війну і мир, організація і керівництво збройними силами, загальне керівництво та планування економіки і бюджету, розробка основ законодавства (загальносоюзна юстиція). Утвердження і зміна основних засад Конституції знаходилися у виключній компетенції З'їзду Рад СРСР. За союзною республікою зберігалося право виходу з Союзу, територія могла бути змінена тільки з її згоди. Встановлювалося єдине союзне громадянство.
Вищим органом влади СРСР оголошувався З'їзд Рад СРСР, обирався від міських Рад (1 депутат від 125 000 виборців).
У період між з'їздами вищим органом влади був Центральний Виконавчий Комітет СРСР (ЦВК СРСР). Він складався з Союзної Ради, який обирався з'їздом з представників республік пропорційно їх населенню, і Ради Національностей, складеного з представників союзних і автономних республік (п'ять депутатів від кожної) ЦВК працював у сесійному порядку, число голів ЦВК СРСР відповідало числу союзних республік.
У проміжках між сесіями ЦВК СРСР вищим законодавчим органом і виконавчим органом був Президія ЦВК СРСР, обирався на спільному засіданні палат. Він міг призупиняти дію постанов з'їздів Рад союзних республік і скасовувати постанови РНК СРСР, Наркоматів СРСР, ЦВК і РНК союзних республік. ЦВК СРСР формував вищий виконавчий і розпорядчий орган - Рада народних комісарів СРСР (РНК СРСР), до якого входив голова РНК, його заступники і 10 наркомів.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
