| Ekzor | Дата: Неділя, 02.01.2011, 18:42 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Основними завданнями вітчизняної промисловості в перший період війни були збільшення випуску зброї, бойової техніки та боєприпасів, перебудова виробництва на військовий лад, евакуація промислових підприємств з районів, яким загрожувала німецька окупація, створення промислової бази на сході країни. 24-го червня 1941 р. на залізницях було запроваджено особливий графік, що передбачав першочерговим пропуск військових ешелонів. 28-го липня були створені органи управління тилом. До початку грудня 1941 р. були евакуйовані 2593 підприємства.
За роки війни в східних районах СРСР було побудовано 2250 заводів. Впроваджувалися нові технології: автоматичне зварювання за методом Є.О. Патона, штампування і швидкісна обробка деталей на верстатах. До кінця війни в Радянській армії переважали новітні зразки зброї і бойової техніки: танки Т-34, КВ, ИС, літаки ЯК-3, ЯК-7, ІЛ-4, ІЛ- 10, ТУ-2, реактивні міномети, автомати Калашникова.
Відбудова народного господарства на окупованих територіях починалося відразу після їх звільнення. 21-го серпня 1943 р. ЦК ВКП (б) і РНК СРСР видали постанову про відновлення народного господарства на звільненій території. Відновлення зруйнованих підприємств поєднувалося з будівництвом нових. У Ростовській, Курській і Орловській областях будувалися заводи з виробництва будівельних матеріалів. Постанова передбачала повернення колгоспам худоби, евакуйованого в східні райони країни, але на практиці воно виконувалося не повною мірою. Однак військово-технічну перевагу над противником було досягнуто значною мірою за рахунок посилення позаекономічного примусу. 26-го червня 1941 р. були введені обов'язкові понаднормові роботи, 30-го липня прийнято постанови про трудову мобілізації і про переведення робітників на іншу роботу без їх згоди. У складі робітничого класу значно зросла частка жінок і підлітків.
У 1941 р. була введена карткова система розподілу продуктів. Особливо тяжке становище склалося в блокадному Ленінграді. З 20-го листопада 1941 робітники отримували 250 р. хліба на добу, діти - 125 р., солдати і офіцери - 300 р. хліба і 100 р. сухарів. Точне число жертв блокади невідомо досі. Проте в обложеному місті працювали заводи, школи, вищі навчальні заклади, театри. Мешканці міста зробили все можливе, щоб зберегти історичні та архітектурні пам'ятки. Таким чином, на заключному етапі війни було досягнуто чисельна і технічна перевага над супротивником і почалося відновлення народного господарства. Значний внесок у перемогу зробили діячі культури - не тільки конструктори зброї і військової техніки, а й учені-гуманітарії, письменники, композитори, артисти. У роки Великої Вітчизняної війни вийшли книги Є.В. Тарле з військової історії: «Північна війна і шведське навала на Росію», «Навала Наполеона на Росію», «Бородіно». Вся країна знала фронтові вірші К.М. Симонова і А.Т. Твардовського. Символами нескореного Ленінграда стали вірш А.А. Ахматової «Мужність» і 7-а симфонія Д.Д. Шостаковича.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
