| Ekzor | Дата: Неділя, 02.01.2011, 18:24 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| З'їзд відбувся 14-25 лютого 1956 року в Москві. Визначною подією став XX з'їзд КПРС. Ще під час попереднього обговорення звітної доповіді ЦК з'їзду М. Хрущов запропонував включити до неї спеціальний розділ про культ особи Сталіна, але не знайшов підтримки з боку більшості ЦК і до звітної доповіді ця тема не увійшла. Проте у доповіді було чимало положень, які суперечили догмам сталінської епохи. На ньому була сформульована нова зовнішньополітична доктрина Радянського держави, в якій проголошувався повернення до політики мирного співіснування держав з різним суспільним ладом, можливість запобігання воєн у сучасну епоху і визнавалися різні форми переходу країн до соціалізму. Проголошений курс відрізнявся достатньою суперечливістю. З одного боку, декларувалися повагу суверенітету і невтручання у внутрішні справи інших країн, а з іншого - підкреслювалася необхідність надання допомоги як країнам соціалістичного табору, так і світовому комуністичному і національно-визвольному руху, тобто фактично йшлося про втручання у внутрішні справи капіталістичних країн і країн. В якості головного напрямку в справі забезпечення миру на планеті Хрущов запропонував створити систему колективної безпеки в Європі, а потім і в Азії, а також приступити до негайного роззброєння. Бажаючи продемонструвати серйозність цих намірів, радянський уряд пішов на одностороннє скорочення Збройних Сил.
У внутрішній політиці ставилися завдання: — забезпечення росту промислового виробництва; —піднесення сільського господарства; — запровадження семигодинного робочого дня; — проведення пенсійної реформи; — нарощування темпів житлового будівництва. Поряд з цим М. Хрущов заявив, що необхідно виконати "історичне завдання", поставлене Й. Сталіним на XVIII з'їзді партії, — наздогнати і перегнати капіталістичні країни з виробництва найважливіших видів промислової продукції на душу населення. На закритому засіданні Хрущов виступив зі спеціальною доповіддю про своє розуміння "культу особи Сталіна". У доповіді він розкрив етапи розвитку та прояви культу особи "вождя всіх народів", його негативні наслідки, вперше ознайомив делегатів з т. зв. "Ленінським заповітом", в якому давалася негативна оцінка Сталіна.
У доповіді М. Хрущова вся провина за скоєння злочинів покладалась на Сталіна, Єжова, Берію. Тим самим він свідомо виводив з-під відповідальності найближче оточення Сталіна, його "соратників", до яких належав і сам. Увесь склад нової Президії ЦК КПРС, включаючи Молотова, Кагановича, Ворошилова та інших, Хрущов характеризував як вірних ленінців, які рішуче борються з культом особи і відновлюють колективне керівництво та ленінські норми партійного життя. На засіданні було прийнято рішення не публікувати доповідь, хоча вже через три дні у західних засобах масової інформації з'явився її повний текст. Водночас було підготовлено постанову ЦК КПРС "Про культ особи і його наслідки", яка визначила офіційні межі критики культу особи Сталіна і мала протидіяти поширенню критики партії та соціалістичного ладу в цілому. Розголошення фактів зловживання Сталіним владою, засудження необгрунтованих репресій стали поштовхом до пожвавлення суспільного життя. Але процес десталінізації 50-60-х років був непослідовним, суперечливим і неповним. Будь-які спроби вийти за межі офіційної політики ліквідовувались антидемократичними методами (арештами, засудженням і т. д.). Викриття культу особи Сталіна спричинило масові рухи у деяких країнах Східної Європи (Польща, Угорщина), але їх було придушено.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
