| Ekzor | Дата: Вівторок, 28.12.2010, 22:09 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Гуситський рух — боротьба чеського народу в 1-ій половині 15 ст. проти католицької церкви і німецького засилля, що вилилася в так звані гуситські війни (1419—1437), названий за ім'ям чеського мислителя, реформатора церкви Яна Гуса.
Поштовхом до виникнення гуситського руху стали виступи Яна Гуса і його сподвижників — Ієроніма Празького та інших. Гусити засуджували накопичення багатств церквою і духовенством, закликаючи повернутися до «євангельської бідності»; вважали, що для того, щоб кожна людина могла зрозуміти «Закон Божий», богослужіння повинно здійснюватися чеською/рідною мовою; критикували католицьке причастя для духовенства хлібом і вином, а для мирян лише хлібом; доводили, що в першопочатковому християнстві всі причащалися однаково.
Страта Яна Гуса (1415) і Ієроніма Празького (1416) за рішенням Констанцського собору викликала вибух обурення серед чехів та стало поштовхом до гуситських війн. У гуситському русі із самого початку позначилося два крила — помірне (Чашники) і радикальне (Таборити), що мали різні цілі. Помірні гусити (Чашники) — сформулювали свої вимоги в документі Чотири празькі статті, які були схвалені таборитськими священиками. На цій основі таборити і чашники об'єдналися проти спільного ворога — імператора Священної Римської імперії Сигізмунда (брата Вацлава IV і спадкоємця чеської корони), який навесні 1420 організував хрестовий похід проти гуситів. Імператор узяв міста Північної Чехії і в червні цього року осадив Прагу. Об'єднані гуситські війська під керівництвом Яна Жижки 14 липня 1420 завдали нищівної поразки хрестоносцям. Сейм, скликаний у м. Чаславі 3-7 червня 1421, обрав новий тимчасовий уряд, Чотири празькі статті були проголошені законом, а Сигізмунд позбавлений чеського престолу.
Після смерті Яна Жижки в жовтні 1424 військове керівництво рухом гуситів очолив Прокопій Голий, колишній священик, досвідчений полководець, дипломат. Радикальні гусити перейшли від оборони до наступу. Вони хотіли прорвати економічну блокаду і прагнули поширювати свої радикальні ідеї за межами Чехії. Гусити здійснили походи в Сілезію, Німеччину, Австрію. По всій Німеччині поширилися маніфести гуситів.
В 1431 у кардинал Джуліано Чезаріні організував новий хрестовий похід проти гуситів. Почав свою роботу Базельський собор, що ініціював переговори з гуситами. Переговори на Соборі з боку гуситів очолював Прокопій Голий. Два місяці дискусій на початку 1433 виявилися безрезультатними. Чашники схилялися до компромісу, в результаті якого з'явився документ Празькі компактати (1433), в силу яких Базельський Собор дозволив бажаючим причащання під обома видами. За посередництва папського легата чашники і католики уклали між собою союз. Проти угоди виступили таборити. Протистояння двох напрямків руху гуситів завершилося битвою біля Липан 30 травня 1434, де таборити зазнали поразки, а Прокопій Голий загинув. Релігійні диспути і мирні переговори між обома гуситським партіями тривали до Празького сейму 1444 року, на якому вчення таборити було оголошено помилкою. Разом з перемогою чашників над таборити стало зникати релігійна наснага перших. Вирішальне становище в країні захопили чашники, які прагнули досягти угоди з Церквою та імператором. 5 липня 1436 між чашниками та імператором було укладено мир, в результаті якого імператором Сигізмундом були ратифіковані Празькі компактати. Римський папа Євгеній IV не визнав ці документи. Реально влада в Чехії після хрестових походів належала політичним союзам, які об'єднували шляхту і міста під управлінням гетьманів. Одним з них був Їржі з Подєбрад, який в 1452 взяв Табор, поклавши край існуванню таборитів. В 1458 році на сеймі Йіржі (Георгій) був обраний чеським королем і в той же день у присутності папського легата коронований. Підтримку римського папи Пія II він забезпечив тим, що таємно дав клятву підкорятися Апостольському Престолу, зберігати єдність Церкви і протидіяти будь-якої єресі серед своїх підданих. Однак Пій II вимагав від нового чеського короля енергійнішою боротьби з єретиками, під якими він розумів всю гуситські релігійну ідеологію та організацію. Але на думку чеської влади єретиками були тільки ті, хто не прийняв Празькі компактати.
31 березня 1462 Пій II проголосив Празькі компактати недійсними, а в 1466 піддав короля Їржі анафемі і всіх його підданих звільнив від присяги. В 1468 році був оголошений новий хрестовий похід проти Чехії, що вилилася у війну угорського короля Матьяша Хуньяді, за підтримки чеської католицької опозиції, з прихильниками Їржі. Під час цієї боротьби на чеський престол зійшов син польського короля, католик Владислав II Ягайло.
Подальший розвиток ситуації призвів до встановлення в Чехії мирного співіснування двох конфесій — католиків і чашників, яке було остаточно закріплено договором у Кутна-Гурі (1485). Більш радикальної групою гуситів були так звані «чеські (богемські) брати», що почали формуватися в 1457 році і відкололися від чашників в 1476. «Богемські брати» не визнавали таїнств, відкидали преіснування. Проблема співіснування католиків і гуситів у Чехії загострилася в XVII столітті в зв'язку з поширенням у Чехії ідей Реформації. В цей час багато чашників зблизилися з лютеранами, а «богемські брати» з кальвіністами. Імператори з династії Габсбургів у другій половині XVII століття прагнули до скасування прав гуситів, що призвело до Тридцятирічної війни (1618—1648). Після поразки Чехії у війні церковні організації гуситів на довгий час припинили своє існування.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
