Все для історика
Четвер, 28.11.2024, 23:49
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Польські землі в кін. 15-17 ст. - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Польські землі в кін. 15-17 ст.
EkzorДата: Вівторок, 28.12.2010, 21:43 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Смерть Казимира IV перервала особисту унію Польського королівства і Литви. У 1492 Великим князем литовським став Олександр, а польським королем був обраний Ян I Ольбрахт (1492-1501). На початку його правління фактично склалася двопалатна структура сейму. Представники місцевих сеймиків - «земські посли» - стали з'їжджатися до короля, щоб на місці обговорити усі важливі питання. Так з'явилася земська хата, в якій засідали представники шляхетського стану. Роль верхньої палати сейму - сенату - став грати колишній королівський рада, у який за посадою входили канцлер, воєводи, інші вищі сановники і католицькі єпископи. Городяни лише зрідка в перший час брали участь у засіданнях посольської хати.
Особиста унія поновилася з обранням на польський престол Олександра I Ягеллона (1501-1506). До 1503 він займався литовськими справами, а після закінчення війни з Російською державою і укладення перемир'я, підписав конституцію сейму Пьотрковській (1504), а також конституцію сейму Радомського (1505) - Nihil novi (Нічого нового). Конституція остаточно закріплювала сформований порядок управління, за яким король не мав права приймати рішення без згоди сейму і сенату. Тому 1505 багато істориків вважають початком Нового часу в польській історії.
Золоті століття Польщі. «Золотими століттями» в польській історії називають XVI і XVII ст. У цей період правили останні представники Ягеллонській династії - Сигізмунд Старий (1506-1548) і Сигізмунд II Август (1548-1572), а з 1573 - виборні королі. У 1569 було створено Польсько-Литовська держава - Річ Посполита, що грала значну роль у європейських справах. Щоб бути обраними, королі видавали шляхті все нові і нові привілеї. Поступово в Польщі утвердився своєрідний політичний лад, званий шляхетської демократією. Сприйнявши ідеї Реформації (в основному у формі кальвінізму), шляхта почала будувати плани не лише реформування держави, а й церкві. У 1570 Сигізмундом Августом був підписаний документ, в якому говорилося, що питання віросповідання не входять в компетенцію монарха, а в 1574 в Генріхови артукули був внесений пункт про віротерпимість.
З 1520-х розвивається рух екзекуціоністов (прихильників екзекуції законів і екзекуції майн). Екзекуціоністи виступали за повернення королівських маєтностей, розданих магнатам Ягеллонів, та розширення прав шляхти, в тому числі - за введення права на вибори короля. У 1538 Сигізмунд Старий пообіцяв шляхті, що після смерті його сина королі будуть вибиратися і що він не буде надалі приймати ніяких рішень без згоди сейму. У 1569 між Польщею і Литвою була укладена Люблінська унія, за якою обидві держави об'єднувалися в одну - із загальним королем, спільним сеймом, єдиної зовнішньої політики і єдиної монетної системою. Однак обидві частини зберігали свою адміністрацію, скарбницю, військо, суди. Після смерті Сигізмунда почалася, відповідно до нової конституції, епоха виборних королів. На престолі з'явився і незабаром втік назад у Францію француз Генріх Валуа (1572-1574), потім був Баторій, а потім Сигізмунд ІІІ Ваза. Сигізмунд III помер у березні 1632 після 45 років правління. Безкоролів'я тривало недовго, бо країні загрожувала війна з Росією. Вже в листопаді королем був оголошений старший син помер монарха Владислав Ваза, який давно вважався спадкоємцем престолу. Останні роки правління Владислава IV - це «найщасливіші року Речі Посполитої Вазов, звані« срібним віком »або« Владиславовської золотими часами ». Річ Посполита простягалася на найбільшої за всю свою історію території - бл. 990 тис. кв. км. У 1672 р. на Річ Посполиту обрушилося турецька навала. Турки зайняли Поділля, південно-східні землі Польщі і підійшли до Львова. Критичну ситуацію переламала блискуча перемога під Хотином (1673 р.), здобута польсько-литовським військом на чолі з гетьманом Яном Собеським над армією султана. Перемога під Хотином була не тільки політичним тріумфом Речі Посполитої, а й особистим успіхом самого Собеського. Незабаром він був обраний на королівський престол. Його кандидатуру беззастережно підтримала вся шляхта. Перед лицем турецької загрози Собеський уклав союз з Австрією. Ян III помер в 1696 р. Королем був обраний Август II.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz