Згідно самому ранньому давньоруському літопису, «Повістю минулих літ», Ольга була родом із Пскова. Житіє святої великої княгині Ольги уточнює, що народилася вона в селі Вибути Псковської землі, в 12 км від Пскова вище по річці Великій. Імена батьків Ольги не збереглися, за Житієм вони були не знатного роду, «від мови варязька». На думку норманістів, варязьке походження підтверджується її ім'ям, яке має відповідність з древньоскандинавським ім"ям Helga. Присутність, імовірно, скандинавів в тих місцях, відзначена рядом археологічних знахідок, які можливо датуються 1-й половиною X століття. З іншого боку, в літописах ім'я Ольги часто передано слов'янською формою «Вольга». Відоме й давньочеське ім'я Olha. Друкарський літопис (кінець XV століття) і більш пізній Пискаревський літописець передають слух, ніби Ольга була дочкою Віщого Олега, який став правити Київською Руссю як опікун малолітнього Ігоря, сина Рюрика: «Неции же глаголют, яко Ольгова дщери бе Ольга». Олег же одружив Ігоря й Ольгу.
Так званий Іоакимовський літопис, достовірність якого ставиться істориками під сумнів, повідомляє про знатне слов'янське походження Ольги:
«Коли Ігор змужнів, оженив його Олег, видав за нього дружину від Ізборська, роду Гостомислова, яка Прекраса звалася, а Олег перейменував її і дав своє ім'я Ольга. Були у Ігоря потім інші дружини, але Ольгу з-за мудрості її більше за інших шанував ».
Болгарські історики висували також версію про болгарські корені княгині Ольги, спираючись в основному на повідомлення Нового Володимирського Літописця («Игоря же ожени [Олег] въ Болгарехъ, поятъ же за него княжну Ольгу».) і переводячи літописну назву Плєсков не як Псков, а як Плиска - болгарська столиця того часу. Назви обох міст дійсно збігаються в давньослов'янській транскрипції деяких текстів, що і послужило підставою для автора Нового Володимирського Літописця перевести повідомлення «Повісті минулих літ» про Ольгу із Пскова як про Ольгу з болгар, так як написання Плєсков для позначення Пскова давно вийшло з ужитку.
Але становище Ольги при київському дворі було винятковим: літопис зафіксував дату її шлюбу, у неї був окремий двір у Вишгороді, її посол на рівні послів «світлих» князів з місцевих династій брав участь у переговорах з Візантією у 944 р., полководці Ігоря одностайно визнали її регентшею, а юного сина Святослава спадкоємцем. Отже Ольга навряд чи могла бути дочкою посадника Пскова чи іншого боярина. Стан відносин з Болгарією та джерела також не дають можливості вважати її дочкою болгарського кагана Симеона, народженою бл. 896 р. у Плісці. Інша, більш детально аргументована версія — що Ольга, яку князь Олег привіз з Болгарії, була онукою болгарського князя Бориса, дочкою його сина Володимира, попередника на болгарському престолі і брата Симеона.
Київська версія.Походження Ольги залишається загадковим, існує навіть версія, що вона була останнім нащадком Аскольда, чия сім'я могла бути вивезена у Псков.Також є версія про походження княгині з Плискова, який лежав на межі полянських, древлянських і уличських земель на притоці р. Росі (нині - с.Плисків Погребищенського р-н., Вінницької обл., приблизно 170 км. від Києва).
Галицька версія. Версію про галицьке походження княгині Ольги озвучив директор Львівської картинної галереї Борис Григорович Возницький: «Ольга, донька великоморавського князя, яку видали заміж у 14 років у Київ. Згідно із записами про народження княгині, вона народилася в Плєськові. Росіяни кажуть, що це Псков, болгари — що Ольга народилася в їхніх Плисках. Найімовірніше, що Плєськов — це і є наше Пліснесько.» Тепер Пліснесько — хутір біля села Підгірці Бродівського районну на Львівщині.
Головна 
