| Ekzor | Дата: П`ятниця, 07.06.2013, 01:45 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Українці — етносз давньою високорозвиненою землеробською культурою. Саме це заняття обумовило
традиційний побут, матеріальну культуру, систему основних свят і обрядів (по
суті календарно-землеробських), світогляд, духовні цінності нашого народу.Сприятливікліматичні умови, родючі землі об'єктивно сприяли тому, що в усіх
історико-етнографічних зонах України (крім Карпат) орне землеробство стало
основною галуззю господарства, воно доповнювалося городництвом і садівництвом.
Із землеробством в українців було пов'язане і тваринництво. Крім основного
виробного господарства, зберігалися давні допоміжні заняття — рибальство,
полювання, бджільництво.Традиційнеукраїнське селянське господарство було переважно натуральним. Сім'я
забезпечувала себе всіма основними продуктами споживання. Переважна частина
предметів побуту також виготовлялася в домашніх умовах. Складніші ремесла і
промисли перетворюються в професійні заняття (хоч і ремісники вели присадибне
господарство).Господарсько-культурний тип - це історично сформований комплекс особливостей господарства й культури,характерних для народів, що живуть у певних природно-географічних умовах, при
певному рівні їх соціально-економічного розвитку.Східнослов'янськіплемена населяли територію, на якій з давніх-давен розвивалося землеробство та
скотарство. Слов'яни вели осілий спосіб життя, а основу їхньої господарської
діяльності складали рільництво й тваринництво, з тенденцією перетворення
рільництва на провідну галузь виробництва.Землеробствобуло орним, а характер землекористування - екстенсивним. Орні ділянки
використовувалися до повного виснаження, після чого їх залишали на коротко- або
довготривалий переліг. Використанняугідь до їх повного виснаження зумовлювало необхідність поступового освоєння
нових територій. Лише наприкінці VIII ст. стають помітними якісні зміни в
землеробстві, викликані збільшенням народонаселення та поліпшенням кліматичних
умов. У господарстві слов'ян намітився перехід до інтенсивних форм
землекористування. Зменшився термін перебування ділянок під перелогою та
поступово утверджувалась двопільна система рільництва, щоправда, при збереженні
певного значення перелоги та підсіки.У другій чвертіІ тис. спостерігаються помітні зрушення в агротехнічному арсеналі давніх
слов'ян, зокрема, набули поширення залізні наральники й подекуди чересла,
мотики, оковки лопат, коси. Для переробляння зерна використовували ручні млини
з ротаційними жорнами та ножні ступи. У населення Нижнього Подніпров'я
набувають поширення круглі жорна римського типу.Розвитоктваринництва у давніх слов'ян був також досить важливою галуззю господарства.
Розведення свійських тварин забезпечувало населення продуктами харчування (молоком,
м'ясом, яйцями), сировиною для виготовлення одягу (вовни, шкіри тощо), а також
матеріалом для розвитку різних промислів (виготовлення виробів з кістки, рогу
чи копит). Тваринництво забезпечувало землеробів також тягловою силою та
засобами пересування.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
