| Ekzor | Дата: П`ятниця, 07.06.2013, 01:41 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Як свідчать археологічні дані, на території сучасної України буливиявлені пам'ятки буття найдавніших людей, що з'явилися в Європі близько 1 млн.
років тому. Ці залишки виявлено на Закарпатті, Наддніпрянщині, Житомирщині та
в Криму. Світове значення має відкриття видатної пам'ятки духовного життя
прадавнього населення України — Кам'яної Могили, завдяки якій ми маємо змогу
з'ясувати чимало питань життєдіяльності, способу мислення, світосприйняття та
духовності первинних спільнот людей, починаючи ще від палеоліту й аж до епохи
бронзи. На українських землях знайшли відображення фактично всіх археологічних
періодів. У добу палеоліту основу діяльності наших давніх земляків становить
мисливство, поряд з яким існували збиральництво та рибальство. За ознаками
видів діяльності господарство мало привласнювальний характер. Пам'ятки
палеоліту були знайдені у так званих стоянках — «стійбищах», що свідчило вже
про тривалий час перебування в них людей, які вміли виготовляти кам'яні
знаряддя праці. Формою соціальної та господарської організації виступала
переважно родова громада. У період неоліту виникає принципово нива форма
діяльності — відтворювальна, передусім землеробство та скотарство. Люди
переходять до осілих форм життя. Основою людських спільнот виступає вже не лише
родова община (кровна спільність), а й сусідська (територіальна спільність).На
сьогодні в межах України виявлено близько 700 поселень та окремих місцезнаходжень
неолітичної епохи. Визначено досить строкатий етнокультурний склад населення
цієї доби - строкатий як за рівнем культурно-економічного розвитку окремих
племен, так і за їхнім походженням. Особливе місце в господарській еволюції
українських земель посідає Трипільська культура (VII—НІ тисячолітті до н.е.).
Першим дослідником цієї культури був чеський археолог В. Хвойка, життя і
наукова діяльність якого була пов'язана з Києвом. На початку XX ст. в селі
Трипіллі на Київщині він проводить розкопки і виявляє пам'ятки стародавньої
культури, що отримала назву «трипільська». Трипільське суспільство було
суспільством землеробів і досягло високого рівня розвитку та стояло на порозі
цивілізації. Археологічні розкопки трипільських поселень (Майданецьке, Тальянки,
Доброводи та ін.) засвідчують, що чисельність населення в них налічувала від 3
до 10 тис. осіб. Ці поселення розташовувалися на площі 200—400 га, тому їх по
праву можна вважати протомістами. Однак досягти рівня цивілізації трипільцям
так і не вдалося через певні вади економіки та природні негаразди, що спіткали
суспільство наприкінці IV тисячоліття до н.е. Екстенсивна перелогова система
орного землеробства зумовила спочатку заселення, а згодом виснаження
трипільцями усіх придатних для господарської системи чорноземів Правобережної
України. Ці події, що сталися близько 5 тис. років тому, знаменували занепад і
зникнення трипільської культури. її значення для стародавньої історії України в
тому, що саме з нею пов'язана остаточна перемога відтворювального господарства паукраїнських землях у IV тисячолітті до н.е. Подальше поширення відтворю
вального господарства у степовій та лісовій зонах вимагають піднесення ролі
скотарства.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
