| Ekzor | Дата: Четвер, 24.05.2012, 19:51 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Теоретико-методичною основою формування НАФ є експертиза цінності документів, що являє собою визначення культурної чи практичної цінності документів через їх всебічне вивчення з метою віднесення документів до НАФ або вилучення з нього, встановлення строків зберігання архівних документів, що не підлягають внесенню до НАФ, грошової оцінки документів НАФ та віднесення їх до унікальних і особливо цінних.
ЇЇ основними завданнями є : а) визначення по кожній установі складу документів, що мають наукову та культурну цінність і підлягають постійному, тривалому (понад 10 років) або тимчасовому (до 10 років) зберіганню. До документів постійного зберігання належать такі, що відображають основні напрями та підсумки діяльності установи, її управлінську, контрольну, виробничу, наукову, навчальну, фінансову та інші функції: накази з основної діяльності, протоколи засідань колегіальних органів і виробничих нарад, звіти, аналітичні матеріали тощо.
Документи тривалого зберігання складають матеріали, необхідні для практичного використання впродовж багатьох років. Їх окрему групу становлять документи з особового складу, які передбачають експертизу через 75 років з наступним відбиранням певної її частини на постійне зберігання.
Групу документів тимчасового зберігання становлять документи, необхідні установі для оперативної практичної діяльності;
б) визначення складу документів, що відповідають профілю конкретного державного архіву, обмеження приймання на державне зберігання дублетної документації;
в) забезпечення повноти складу документів кожного фонду зокрема і архіву в цілому.
Кінцевою метою е. ц. є комплектування кожного державного архіву повним комплексом документів його профілю.
При проведенні е. ц. комплексно застосовують критерії цінності документів, тобто систему науково обґрунтованих ознак (походження, зміст, час та місце створення, зовнішні ознаки), на підставі яких практично визначається сутність цінності документів.
Під час визначення цінності документів комплексно застосовуються такі групи критеріїв:
- походження – роль та значення авторів (фондоутворювачів) у житті суспільства, час і місце утворення документів; значущість подій, явищ, предметів відображених у документах;
- змісту – значення інформації, що міститься у документах, її новизна, повторюваність в інших документах; цільове призначення, види документів; наявність чи відсутність резолюцій, віз, позначок; ступінь збереження документів у складі певного документального комплексу;
- зовнішніх ознак – оригінальність чи копійність документів, вид носія, спосіб фіксації інформації, стан фізичної збереженості документів; наявність художніх, палеографічних, мовних та інших особливостей в оформленні документів.
Під час застосування критеріїв цінності документів керуються такими принципами:
- об’єктивності – оцінка документів здійснюється не з позицій певних груп, партій чи інших суспільних формувань, а на основі безстороннього, неупередженого підходу;
- історизму – документи оцінюються, виходячи з особливостей часу і місця утворення документів, загально історичного контексту того періоду;
- всебічності та комплексності – док. вивчаються не ізольовано, а з урахуванням їх місця серед інших док. в цих та інших документальних комплексів. Застосування цих принципів е. ц. документів дозволяє відтворити історичні умови створення док., установити їх науково-історичне та суспільне значення.
Розгляд питань, пов’язаних з формуванням НАФ належить до компетенції експертної комісії. Діяльність експертних комісій кожної архівної установи регулюється положенням про них.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
