| Ekzor | Дата: Четвер, 24.05.2012, 19:44 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Одним із найважливіших завдань архівних установ України є забезпечення інтелектуального доступу користувачів до інформації про склад та зміст документів НАФ України. Від 2000 р. в рамках галузевої програми підготовки та видання архівних довідників «Архівні зібрання України» здійснюється підготовка довідкових видань у двох серіях: «Путівники» (довідники про склад та зміст фондів державних архівів) та «Спеціальні довідники» (архівні довідники інших типів, зокрема загальнонаціональні, тематичні анотовані реєстри описів фондів та ін.). Від 2000 р. в рамках програми «Архівні зібрання України» вийшли друком понад 80 архівних довідкових видань. Актуальним завданням є уніфікація вимог до підготовки архівними установами України довідкових та археографічних видань. Методичні рекомендації розроблені відповідно до ДСТУ 4861:2007 «Видання. Вихідні відомості». Метою методичних рекомендацій є уніфікація вимог до видавничої підготовки архівними установами України довідкових (путівники по фондах архіву, анотовані реєстри описів, міжархівні, міжфондові, пофондові довідники) та археографічних видань. Завданням методичних рекомендацій є визначення вимог до оформлення вихідних відомостей видань (обкладинки, титульної сторінки, звороту титульного
аркуша, останньої сторінки), додатків, довідкового апарату. У методичних рекомендаціях не розглядаються вимоги, що стосуються процесу власне підготовки та наповнення змісту довідкових і археографічних видань (відбір матеріалу, структура видання, схема описової статті, склад елементів описової статті тощо).
Вимоги щодо укладання та підготовки довідкових і археографічних видань є предметом окремих методичних рекомендацій1.
2. Терміни та визначення понять
Авантитул – сторінка видання, що передує титулу, на якій
розташовують частину вихідних даних чи невеликий текст (гасло, посвяту
тощо).
Алфавітний покажчик – складова довідкового апарату до видання, що
містить в алфавітній послідовності іменні, предметні, тематичні та інші
рубрики.
Анотований покажчик – покажчик, рубрики якого, крім заголовків і
підзаголовків, містять додаткові та уточнюючі відомості у вигляді коротких
анотацій, цитат, дат тощо.
Анотований реєстр описів фондів – архівний довідник, що містить
систематизований перелік описів архівних фондів, їх основних
характеристик із стислими анотаціями документів і призначений для
розкриття їх змісту.
1 Пам’ятка щодо укладання анотованого реєстру опису фондів 1917–1991 рр. / Держкомархів України,
УНДІАСД ; упоряд. І. М. Мага. – К., 2007. – 23 с. та ін.
4
Археографічне видання – видання, що містить наукову публікацію
документів та інформацію про них.
Архівний довідник – довідник, призначений для розкривання складу і
змісту архівних документів та їх пошуку.
Багатотомне видання, багатотомник – неперіодичне видання, що
складається з двох чи більше нумерованих томів і становить єдине ціле за
змістом і оформленням.
Видання – розмножений у певній кількості ідентичних примірників
одним із технічних способів (друкуванням, електронним записом на будь-
якому носії) твір або комплекс творів писемності, живопису, музики,
картографії, що призначений для розповсюдження відомостей чи образів
користувачем пройшов редакційно-видавничу підготовку та обробку,
самостійно оформлений, має вихідні відомості.
Випускні дані – складова частина вихідних відомостей видання, що
розміщується на останній сторінці.
Вихідні відомості – сукупність даних, які характеризують видання та
призначені для інформування користувачів, бібліографічного описування і
статистичного обліку.
Вихідні дані – складова частина вихідних відомостей видання, що
розміщується в нижній частині титульної сторінки.
Географічний покажчик – складова довідкового апарату до видання,
у якому подано в алфавітному порядку перелік назв географічних об’єктів і
топонімів, що зустрічаються в тексті видання.
Довідкове видання – видання відомостей наукового чи прикладного
характеру у стислій формі, розміщених у певному, систематизованому
порядку, зручному для їх швидкого пошуку, адресоване певним категоріям
користувачів.
Зворот титульного аркуша – зворотний бік титульного аркуша –
сторінка, на якій розміщують елементи вихідних відомостей видання: шифр
зберігання видання, макет анотованої каталожної картки чи реферат, знак
охорони авторського права, ISBN тощо.
Іменний покажчик (покажчик імен) – складова довідкового апарату
до видання, в якому в алфавітному порядку подано перелік прізвищ
(псевдонімів, криптонімів) всіх авторів та персоналій, що згадуються в тексті
видання.
Книжкове видання – видання у вигляді блока скріплених у корінці
аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці чи оправі.
Контртитул – лівий бік подвійного титулу, на якому розташовуються
вихідні дані серійного чи багатотомного видання чи титул мовою оригіналу
перекладного видання, чи повторення титулу подарункового видання.
Міжархівний довідник – архівний довідник, що містить відомості про
документи кількох архівів.
Міжфондовий довідник – архівний довідник, що містить відомості
про документи кількох архівних фондів.
5
Надвипускні дані – складова частина вихідних відомостей видання,
що розміщується безпосередньо над випускними даними.
Надзаголовкові дані – складова частина вихідних відомостей видання,
розміщувана на титульній сторінці над іменем автора(-ів) і назвою.
Обкладинка – зовнішнє покриття видання, що з’єднується з блоком
без форзаців.
Однотомне видання, однотомник – неперіодичне видання, випущене
в одному томі.
Палітурка – зовнішнє покриття виробу, що з’єднується з блоком за
допомогою двох форзаців і корінцевого матеріалу чи без нього.
Підзаголовкові дані – складова частина вихідних відомостей видання,
розміщувана на титульній сторінці під його назвою.
Підсерія – частина серії, що має більш вузьке читацьке та цільове
призначення або певну тематику, а також власну, відмінну від серійної,
назву.
Предметний покажчик – складова довідкового апарату до видання,
що розкриває найбільш суттєву інформацію з відповідного питання і містить
розташовані за алфавітом предметні рубрики, сформульовані на основі
згаданих у тексті фактів, явищ, об’єктів, понять та інших предметів.
Путівник по фондах архіву – архівний довідник, що містить короткі
відомості про архівні фонди (колекції, комплекси) у систематизованому
порядку.
Рубрика – слово чи символ (поняття, назва, ім’я) включене в
покажчик, що передає в згорнутому вигляді характеристику того чи іншого
фрагменту тексту видання і служить для його розпізнавання у процесі
пошуку споживачем необхідної інформації.
Серійне видання – видання, що є частиною серії; її окремий випуск.
Серія – видання, однотипно оформлене, що включає сукупність томів,
об’єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим або читацьким
призначенням.
Титульна сторінка – лицьовий бік титульного аркуша – сторінка, що є
носієм основних вихідних відомостей видання: надзаголовкових даних, імені
(імен) автора(-ів), назви, підзаголовкових даних, вихідних даних.
Титульний аркуш – початковий(-ові) книжковий/журнальний
аркуш(і) видання, що містить вихідні відомості, які дозволяють
ідентифікувати та відрізняти це видання від усіх інших.
Форзац – елемент видання з цупкого паперу, що з’єднує блок з
палітуркою.
3. Оформлення вихідних відомостей видання
Вимоги до оформлення вихідних відомостей видання поширюються на
всі види книжкових (неперіодичних) видань, зокрема на всі довідкові та
археографічні видання.
6
Вихідні відомості книжкового (неперіодичного) видання містять:
– надзаголовкові дані;
– відомості про автора(-ів);
– назву видання;
– підзаголовкові дані;
– вихідні дані;
– шифр бібліотечного зберігання видання (класифікаційні індекси
УДК, ББК і авторський знак);
– макет анотованої каталожної картки; анотацію; реферат;
– міжнародний стандартний номер книги (ISBN);
– знак охорони авторського права (копірайт);
– надвипускні дані;
– випускні дані.
Однакові за змістом відомості, розміщені в різних місцях видання, не
повинні мати розбіжностей. Неприпустимі розбіжності між елементами
вихідних відомостей, загальними для всіх або окремих томів (книг, частин,
випусків, номерів) видання.
Археографія покликана забезпечити джерелознавчу базу науки, переважно суспільних наук та насамперед історичної науки, а також для забезпечення наукових досліджень, навчального та інших процесів.
Тісно пов'язане джерелознавство і з археографією,— наукою, що розробляє теорію та методику публікації джерел. Вся текстологічна робота археографа (атрибуція та коментування тексту, необхідні для його правильного тлумачення тощо) має джерелознавчий характер. Водночас дослідникові, який використовує опубліковані джерела, необхідно знати принципи археографії, оскільки, використовуючи джерела, цитуючи їх, посилаючись на них, формуючи науково-довідковий апарат, він виступає як археограф. Джерелознавці та археографи плідно співпрацюють над підготовкою документальних матеріалів до видання, розробкою типології публікацій та визначенням чітких критеріїв їх відбору й оцінки.
Введення до наукового обігу фактів, зафіксованих в історичних джерелах, часто залежить від рівня та масштабів археографічних досліджень, що надає особливого значення археографії як галузі історичних знань. Нарешті, археографія забезпечує повноцінне видання джерел, що їх досліджують історики-документознавці, джерелознавці та спеціалісти інших галузей історичної науки.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
