| Ekzor | Дата: Субота, 19.05.2012, 17:08 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Територію СРСР Гітлер називав “великим пирогом”, для освоєння якого необхідно, по 1-є, оволодіти ним, по 2-є, управляти, по 3-є, експлуатувати. Окупаційний режим в Україні мав виконати три основні завдання: забезпечити продовольством, матеріальними і людськими ресурсами потреби фашистської Німеччини. Українську територію нацисти розглядали як “німецький життевий простір” 20.08.1941р. було утворено рейхскомісаріат “Україна” на чолі з рейхскомісаром Е. Кохом. До складу генерал-губернаторства, створеного на території Польщі було включено Львівську, Дрогобицьку, Станіславську та Тернопільську області під назвою “дикстрикт Галіціон”. До складу Румунії під назвою “Трансністія” ввійшли Чернівецька, Ізмаїльська, Одеська області, ряд районів Вінничини, Миколаївщини.
Чернівецька, Сумська, Харківська та Луганська області увійшли у “прифронтову зону”. Встановлення “нового порядку” супроводжувалося вивезенням сировини і матеріалів, людей (2,4 млн.). За розпорядженням міністра східних територій А. Розенберга з України було вивезено понад 40 тис. найцінніших творів мистецтва, історичні реліквії та колекції. На окупованій території фашисти скасували чинність радянських законів, увели німецько-фашистське кримінальне право і німецькі суди. Усе життя населення регламентувалося наказами, за невиконання яких загрожувала смертна кара. Біля входів до кафе, ресторанів, стадіонів та інших місць загального користування рясніли надписи: «Тільки для німців», «Вхід українцям заборонено» та їм подібні. В Україні виявлено не менше 250 місць масових страт мирного населення, існувало 180 великих концентраційних таборів і 50 гетто. У Києві в Бабиному Яру розстріляно 100 тис, чол., а всього в місті від рук фашистських катів загинуло близько 200 тис. чол. Політика нацистів щодо культури та інтелігенції українського народу довоєнної пори ними спеціально не розглядалася й не входила до комплексу майбутніх окупаційних заходів. Це пояснюється тим, що стратегічні інтереси Німеччини на Сході передбачали лише одну форму взаємовідносин з Україною — цілковите поглинення її Великонімецькою імперією та експлуатацію її територій на засадах колонії. У липні 1942 р. фюрер говорив: "Нехай у них будуть школи, і якщо вони захочуть у них ходити, то нехай платять за це. Але максимум, чого їх слід навчати, — це розрізняти шляхові знаки. Уроки географії повинні зводитися до того, щоб примусити їх запам'ятати: столиця рейху — Берлін і кожен з них хоч раз у житті мусить там побувати. Окрім того, цілком достатньо буде навчити тубільців, наприклад, українців, трохи читати і писати по-німецькому, а такі предмети, як арифметика тощо, в цих школах зовсім ні до чого".
Напад гітлерівських військ і швидка окупація ними великих територій застали радянське керівництво абсолютно не підготовленим до ведення боротьби в тилу противника. Після початку війни лише 29 червня в директиві Раднаркому СРСР прифронтовим партійним і радянським організаціям та 3 липня у зверненні Сталіна до народу містилися загальні заклики до розгортання партизанського руху в тилу противника. Більш конкретно про це йшлося в постанові ЦК ВКП(б) від 18 липня 1941 р. „Про організацію боротьби в тилу німецьких військ”. Обкоми й місцеві парторганізації КП(б)У протягом липня – серпня нашвидку, без належної підготовки і знання справи створили в Україні 23 підпільних обласних, 685 міських і районних комітетів партії, 4316 первинних організацій і груп, 9 підпільних обкомів ЛКСМУ. Було організовано 883 партизанські загони і 1700 диверсійно-розвідувальних груп загальною чисельністю 35 тис. чол. У партизанські загони було направлено близько 14 тис. комуністів і 8,5 тис. комсомольців. До літа 1942 р. продовжували діяти лише 10 відсотків створеного підпілля. Серед активно діючих партизанських формувань першого року війни виділявся спочатку загін, а потім - з'єднання на чолі із С.Ковпаком. Головним місцем дислокації ковпаківців були сумські ліси. Велике партизанське з'єднання і підпільний обком КП(б)У на Чернігівщині очолював О.Федоров. На базі загонів, що діяли на території Галицького, Лубенського і Миргородського районів, діяв Полтавський підпільний обком КП(б)У на чолі з С.Кондратенком. Велику роль в активізації партизанського руху відіграли й дії Ставки Верховного головнокомандування. Впродовж цілого року партизани були позбавлені централізованого керівництва. Це заважало постачанню партизанам зброї та боєприпасів, медикаментів, засобів зв'язку, кадрів підривників, радистів, шифрувальників тощо. Не існувало координації дій окремих партизанських загонів та з'єднань. За рішенням ДКО від 30 травня 1942 р. при Ставці Верховного головнокомандування було створено Центральний штаб партизанського руху (ЦШПР), а при Військраді Південно-Західного стратегічного напряму - Український штаб партизанського руху (УШПР). В розпорядженні штабу були потужні радіовузли, склади зброї та боєприпасів, госпіталі, транспортні літаки. При штабі почала функціонувати школа, яка готувала партизанські кадри. Строкач Т. А. в 1942-1945рр. – начальник УШПР. Строкач Т. А. в 1942-1945рр. – начальник УШПР. Партизанські краї і зони. Партизанський край – територія в тилу німецьких військ, яка була визволена та довгий час утримувалася партизанами. Партизанська зона – територія, яка контролювалася за межами партизанського краю. Українсько-білоруське Полісся стало справжнім партизанським краєм. Восени 1943 р. він охоплював близько тисячі сіл і хуторів з населенням до 300 тис. осіб. Поява звільнених від ворожих гарнізонів територій істотно поліпшила умови партизанської боротьби. Карпатський рейд Ковпака. У міру того, як Червона Армія розгортала наступ, дії партизанів дедалі тісніше узгоджувались з операціями Червоної Армії на фронтах. Базуючись у партизанських краях і зонах у лісовій місцевості на півночі України та Білорусії і виконуючи єдиний план бойових дій, великі партизанські з’єднання почали здійснювати глибокі рейди в південно-західні і західні області, маючи метою завдавати там удари по комунікаціях і тилових об’єктах ворога й активізувати партизанський рух. Особливе місце займає рейд партизанського з'єднання під командуванням Ковпака в західні області України, який дістав назву Карпатського. Вийшовши 12 червня 1943 р. з району села Мілашевичів (тепер Лельчицького району Гомельської області Білорусі), воно з боями пройшло по території Поліської, Рівненської, Львівської, Тернопільської і Станіславської областей. У ході рейду розгромило ворожі гарнізони у Скалаті, Галичі, Солотвині, десятки разів перетинало залізниці і шосейні шляхи, форсувало річки Случ, Горинь, Збруч, Дністер, Прут. Прийшовши в Прикарпаття, партизани на Битківських і Яблунівських нафтопромислах знищили 40 діючих нафтовишок, підірвали нафтопровід і випустили понад 50 тис. т. нафти. Проти з'єднання Ковпака гітлерівці кинули 30 тисяч карателів, але партизани 11 разів виходили з оточення. 4 серпня вони розгромили гарнізон міста Ділятина (Станіславської області), проте незабаром зустрілися зі свіжими силами ворога, потрапили у нове оточення. Зав’язався запеклий бій, у якому загинув командир з’єднання Руднєв. Зважаючи на скрутне становище, партизани розділилися на сім груп і стали пробиватися з оточення. На початок жовтня 1943 р. уцілілі ковпаківці вийшли в намічений пункт – хутір Конотоп Олевського району на Житомирщині. Рейд Федорова. Особливо своїм розмахом і результатом виділялась операція „Ковельський вузол”, яку проводило з’єднання під командуванням О. Федорова з червня 1943 р. по квітень 1944 р. Протягом 10 місяців партизани паралізували рух на Ковельському вузлі. Рейд Наумова. 1 лютого 1943 року кінне партизанське з'єднання під командуванням М. І. Наумова виступило в рейд з району Фатеж Курської області. За 65 днів рейду з'єднання пройшло тимчасово окупованою територією Сумської, Полтавської, Харківської, Кіровоградської, Одеської, Вінницької, Київської, Житомирської областей України та Поліської області Білорусії майже 2 400 кілометрів, провело 47 бойових і диверсійних операцій; найбільш характерні з них Юнково-Сумська, Шевченківська, Андріївська. В результаті бойових дій було знищено сотні німецько-фашистських солдатів і офіцерів, а також багато військової техніки.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
