Все для історика
П`ятниця, 29.11.2024, 01:07
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Найважливіші документи революцій XVII - XVIII ст. - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Найважливіші документи революцій XVII - XVIII ст.
EkzorДата: Субота, 19.05.2012, 17:01 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Англія. За згодою армії було прийнято нову конституцію (“Знаряддя управління”), розроблену комісією під керівництвом генерала Ламберта. Схвалена 16 грудня 1653 р. Державною радою, вона передавала всю владу Оліверові Кромвелю — лорду-протектору Англії, Шотландії та Ірландії. Кромвель зосереджував у своїх руках усю виконавчу владу, діставав право затверджувати членів Державної ради, а також право збирати податки в розмірах, достатніх для утримання армії. Після цього в руках Кромвеля опинилося більше влади, ніж у короля напередодні революції. Законодавчу владу, за конституцією, було передано однопалатному парламентові, який складався з депутатів від найважливіших міст країни. Прийняття конституції 1653 р. свідчило про те, що народ був невдоволений як монархією, так і республікою. Парламент, обраний за новою конституцією, виявив непокору Кромвелю. Парламентарі вимагали свободи віросповідань і політичної діяльності.
У лютому 1685 р. Карл ІІ помер. Новим королем став Яків ІІ. Він продовжив політику свого попередника щодо відновлення абсолютної влади. Парламентарі таємно запросили на англійський престол правителя Голландії Вільгельма Оранського. Яків утік до Франції. Так в Англії відбувся двірцевий переворот, що дістав назву “славної революції”. Під час вступу на престол парламентарі вручили Вільгельму ІІІ Декларацію прав (Білль про права), в якій було викладено права та обов'язки законодавчої (парламенту) та виконавчої (короля та його міністрів) влади. Декларація забороняла королю видавати закони, збирати податки з народу, скликати армію без згоди на те парламенту. В ній підкреслювалося, що народ має право усунути негідного короля і на його місце посадити іншого, а також змінити порядок престолонаслідування. У період правління Вільгельма ІІІ було закладено основоположні принципи існування англійської політичної системи.
Франція. Штурм парижанами 14 липня 1789 р. фортеці-в'язниці Бастілії став початком революції. Установчі збори у серпні 1789 р. збори прийняли Декларацію прав громадянина і людини, в якій проголошувалися принципи народного суверенітету, рівність усіх перед законом, право людини на безпеку й опір пригнобленню, свобода слова, друку і совісті, "священне і недоторканне" право приватної власності. Установчі збори завершили вироблення Конституції: встановлювалася конституційна монархія, законодавча влада належала однопалатним Зако­нодавчим зборам, виконавча — монарху і міністрам, яких він призначав. Усі громадяни були поділені на активних і пасивних, тобто на тих, хто мав право обирати (власники віком від 25 років, які платили прямий податок), і тих, хто не мав цього права. Конституція затвердила і юридичне оформила соціальне і політичне панування заможних громадян, що свідчило про розмежування в третьому стані. 1793 р. Конвент затвердив нову Конституцію Франції — демократич-нішу, ніж Конституція 1791 р. Франція проголошувалася республікою з однопалатними зборами, що обиралися прямим загальним голосуванням чоловіками, які досягли двадцятиоднорічного віку. У Конституції йшлося про право на освіту, працю, необхідність допомоги нужденним. Прийнявши найдемократичнішу конституцію, Конвент не запровадив її в життя. 1795 р. Конвент прийняв нову Конституцію, що скасувала загальне виборче право і запровадила виборче право для власників майна. Влада в країні перейшла до Директорії, яка складалася з п'яти чоловік, обраних двопалатним законодавчим органом — Радою п'ятисот і Радою старій­шин. Правління Директорії було безпосереднім продовженням панування термідоріанців, тобто промисловців і фінансових кіл, які заволоділи багатствами колишніх власників-аристократів і не могли допустити повернення старого, дореволюційного режиму.
Нідерланди. Утрехтська унія — військово-політичний союз спочатку п'яти, а потім семи провінцій (Голландія, Зеландія, Утрехт, Гелдерн, Оверейсел, Фрісландія, Гронінген) Північних Нідерландів, укладений 23 січня 1579 в Утрехті проти Іспанії. Утрехті унію проти іспанської влади, яка намагалася відновити панування в Нідерландах, фактично втрачене в ході революції, і проти внутрішньої феодально-католицької реакції. Статті Утрехтської унії передбачали спільне ведення революційної війни, нерозривність союзу, ведення спільної зовнішньої політики, створення спільної армії, єдиної монетної системи. Передбачала федеративний політичний устрій. Укладення Утрехтської унії заклало основу самостійного державного існування Республіки Сполучених провінцій. Арраська унія — об'єднання валлонських провінцій Нідерландів (Ено, Артуа, Дуе), оформлене договором 6 січня 1579 в Аррасі. Передбачала дотримання статей Гентського заспокоєння (1576), недоторканність католицизму (що визнавався єдиною дозволеною релігією), збереження суверенітету Філипа II Іспанського над Нідерландами за умови дотримання ним привілеїв нідерландського дворянства і інше. «Гентське умиротворення» — угода, укладена в 1576 р. в Генті між північними і південними провінціями Нідерландів у ході Нідерландської революції XVI ст. Укладена в Генті угода передбачала спільну боротьбу проти іспанських військ в Нідерландах, амністію повстанцям, збереження католицизму на півдні і кальвінізму на півночі країни. Володіння католицької церкви і верховна влада короля Філіппа II признавалися недоторканними. Гентське умиротворення було спробою зберегти єдність Нідерландів на підставі збереження іспанської королівської влади, але при деяких поступках з її сторони.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz