| Ekzor | Дата: Субота, 19.05.2012, 16:52 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| На початку XX ст. Мексика переживала глибоку політичну кризу. Як і в інших країнах Латинської Америки, тут панували великі латифундисти (поміщики), а також значний вплив мав іноземний капітал. Таке становище не задовольняло національну промислову та торгову буржуазію. Вона прагнула політичної влади. Другою гострою проблемою було аграрне питання. Поміщики-латифундисти привласнили общинні землі. Це спричинило масовий селянський рух. На Півночі народне повстання очолив майбутній генерал Панчо Вілья (1877-1923). На Півдні діяла партизанська армія під проводом Еміліо Сапати (1869—1919). Згодом він теж був удостоєний звання генерала революційної армії. Селянський рух збігся з активізацією дій ліберальної буржуазії, яку не задовольняла реакційна політика президента генерала Порфіріо Діаса, що перебував при владі з 1876 року. Політична криза загострилася 1910 р. у зв'язку з проведенням Діасом чергової "виборчої кампанії". Цього разу, на відміну від минулих років, опозиція мала свого кандидата на пост президента — Франсіско Мадеро (1873-1913). Напередодні виборів генерал Діас заарештував Мадеро, але той звільнився під заставу і виїхав до США. Діас, безумовно, "нереіііг" на виборах. Мадеро опублікував за кордоном матеріали про фальсифікацію виборів та закликав своїх співвітчизників до повстання. У різних місцях країни розпочалися масові виступи, у тому числі в армійських частинах. Ці події стали початком мексиканської революції. 7 червня 1911 р. Ф. Мадеро повертається до Мехіко. Престарілий диктатор Діас тікає з Мексики. 2 жовтня того ж року Мадеро було обрано президентом. До влади прийшов буржуазно-поміщицький блок ліберальної орієнтації. Однак у лютому 1913 р. реакційні кола за підтримки ззовні здійснили заколот, внаслідок якого до влади прийшов генерал Уерта. Проти нового диктатора продовжували боротьбу селяни на чолі з Сапатою та Вільєю. Новий лідер ліберальної буржуазії Карранса очолив повстання і закликав до відновлення демократичного устрою. США відкрито втручалися у мексиканські події, висадивши в квітні 1914 р. десант у Веракрусі. Однак це не змогло зупинити революційних сил. У липні 1914 р. вони скинули диктатуру, але тепер загострилися суперечності між основними учасниками цієї боротьби. Селяни вимагали знищення поміщицького землеволодіння, наділення землею на справедливій основі. У серпні сторони вступають у відкритий конфлікт, в якому перемагає Карранса. Зазнала невдачі нова спроба втручання в мексиканські події з боку США у 1916 р. Скликані у грудні 1916 р. законодавчі збори до лютого 1917 р. виробили конституцію Мексики. Згідно з конституцією земля та її надра оголошувались надбанням нації, різко обмежувались права іноземців на користування природними ресурсами. Держава конфіскувала все майно церкви. Передбачалися частковий переділ поміщицьких садиб, запровадження восьмигодинного робочого дня, встановлення мінімуму заробітної плати, визнання права створювати профспілки і проводити страйки. Прийняття конституції знаменувало перемогу революції, яка завдала серйозного удару поміщицькому землеволодінню, католицькій церкві, послабила позиції іноземного капіталу, створила більш сприятливі умови для розвитку ринкових відносин у Мексиці. Однак революція не повністю вирішила існуючі проблеми.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
