| Ekzor | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 09:25 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| 23 серпня 1939 р. світ був уражений нічною радіозвісткою: підписано радянсько-німецький договір про не¬напад. Втім, здивовані були навіть члени політбюро ЦК ВКП(б) — справу було вирішено без них, суто келійно, Сталіним та Молотовим — його "правою рукою". Існує, проте, й інша точка зору. "Швидкість, з якою було підписа¬но договір про ненапад із Гітлером, вразила мене, — згадував один із керівників радянської зовнішньої розвідки П.Судоплатов. — Сталін провадив переговори сам в обстановці найсуворішої таємничості". Дотепер навіть історикам важко осягнути глибинний сенс і наслідки радянсько-німецького альянсу 1939 р.: надто мало відомо як про справжні цілі його, так і про обставини, в яких він народжувався. При¬наймні, це стосується вітчизняних істориків.
Радянськонімецькі переговори почалися 15 серпня 1939 р. у Москві зустріччю з Молотовим посла Шуленбурга. Першим результатом цієї зустрічі стало підписання торгової угоди між Німеччиною і СРСР. Гітлер, що поспішав розв'язати конфлікт із Польщею військовим шляхом і не міг уже відмовитися від підготовленого на її напади, 20 серпня 1939 р., направив Сталіну телеграму, у якій наполягав на якнайшвидшому підписанні договору про ненапад. Обговоривши з Молотовим отримане послання і вислухавши повідомлення Ворошилова про хід переговорів з англійцями і французами, Сталін у своїй відповіді Гітлерові дав згоду на приїзд у Москву Риббентропа і підписання угоди про ненапад. 23 серпня Иоахим Риббентроп і В'ячеслав Молотов підписали Договір про ненапад. Разом із договором був підписаний і секретний додатковий протокол. Він не обговорювався ні в Політбюро, ні у Верховній Раді СРСР, ні в уряді. У строго секретному додатковому протоколі говорилося про розмежування «сфер інтересів» у Східній Європі. У радянську «сферу інтересів» відходили Естонія, Латвія, Правобережна Польща і Молдавія (пізніше до цього списку додалася і Литва). Відразу ж, після того як договір був підписаний, припинилася антифашистська кампанія в радянській пресі. Зате Англію і Францію тепер називали «підпалювачами війни». Проводячи політику нейтралітету, Радянський Союз точно виконував укладені ним із Німеччиною угоди. Радянський уряд намагався уникати терть із Німеччиною і старанно стежив за тим, щоб не дати їй якогось приводу до порушення радянсько німецьких угод. Такими принципами керувалися не тільки дипломатичні, військові, господарські й інші радянські відомства, що відповідали за стан відношень із Німеччиною, але також преса і радіо. Отже, Гітлер, не бажаючи воювати на два фронти запропонував підписати радянськонімецький договір про ненапад. Договір обіцяв Радянському Союзу розширення західних меж. Разом із договором був підписаний і секретний додатковий протокол.
Секретним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі. Протокол складався з короткої преамбули і наступних чотирьох пунктів: 1) У випадку територіальнополітичної перебудови областей, які входять у склад Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є границею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віденської області визнаються обома сторонами. 2) У випадку територіальнополітичної перебудови областей, які входять у склад Польської держави, границя сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарви, Вісли і Сяну. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно вияснене лише протягом дальшого політичного розвитку... 3) Стосовно південносхідної Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР до Бесарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях. 4) Цей протокол буде зберігатися обома сторонами в суворій таємниці.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
