| Ekzor | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 09:24 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| 28 квітня вона денонсувала угоду з Польщею про мирне розв'язання існуючих проблем між двома країнами, а також анулювала німецько-англійську морську угоду і поставила Великій Британії вимогу повернути свої колишні колонії. Водночас 23 серпня міністр закордонних справ Німеччини Ріббентроп у Москві підписав договір про ненапад із СРСР із секретним протоколом, який розмежовував геополітичні інтереси обох держав. У протоколі вказувалося, що до сфери геополітичних інтересів СРСР відносяться Фінляндія, Естонія, Латвія, Східна Польща (до лінії Вісли), Бессарабія. Вранці І вересня армії вермахту вторглися у Польщу. Польська армія поступалася німецькій не лише кількісно, але й якісно. Танки і літаки були застарілих конструкцій, у військах не вистачало транспортних засобів і артилерії. Керівники Третього рейху розраховували нате, що Велика Британія і Франція не наважаться втрутитися, щоб захистити Польщу, як вони не втрутилися під час загарбання Австрії і Чехословаччини. Однак розрахунок не справдився, 3 вересня обидві країни (а також домініони Британської імперії) згідно з прийнятими зобов'язаннями оголосили Німеччині війну. Тим часом німецькі армії здолали опір польських військ за три тижні. Останні вогнища організованого опору регулярних частин польської армії були придушені на початку жовтня. Безповоротні втрати польської армії становили 66 тис. осіб, у полон до німців потрапили 420 тис. осіб. Німецький вермахт утратив убитими тільки 8 тис. вояків.
Згідно з пактом, СРСР мимохіть опинивсь у вкрай сумнівному становищі фактичного союзника Німеччини. Це давало підстави Гітлерівському урядові тиснути на радянське керівництво, щоб підштовхнути його до якнайшвидшого вступу зі сходу у війну проти майже беззахисної Польщі. На такий поворот подій сталінський уряд відповів необхідними заходами — створив Український фронт на чолі з маршалом С.Тимошенком, хоча й не поспішав віддавати наказ про перехід кордону. Лише після неодноразових демаршів з боку німців таке рішення було ухвалено.
Та не так наполягання німецької сторони підштовхнули Сталіна до вступу у війну, як те, що вермахт, громлячи значно слабкішу польську армію, стрімко наближався до західноукраїнських і західнобілоруських земель. Адже за щойно укладеними таємними протоколами вони мали підпасти під радянський контроль. Деякі німецькі дивізії, зайшовши на територію Західної України, опинилися зовсім близько від кордону СРСР. 17 вересня 1939 р. радянський уряд дав наказ військам вступи¬ти на території Західної України та Західної Білорусії, щоб, як говори¬лося в його ноті, взяти під свій захист життя й майно їхнього населення. О 3 годині ранку 17 вересня заступник наркома закордонних справ СРСР В.Потьомкін зачитав польському послу в Москві В.Гжибовському ноту, в якій повідомлялося: "Радянський уряд віддав розпорядження Головному командуванню Червоної Армії дати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення Західної України і Західної Білорусії". На окупованій радянськими військами території Польщі пропагандистська кампанія про допомогу Червоної армії українському і білоруському населенню продовжилася, і дезорієнтоване пропагандою місцеве населення сприймало радянське вторгнення як "визвольний похід". За 10 днів війська Українського фронту під командуванням С.Тимошенка вийшли на Сан. Обложений німецькими військами Львів тримав оборону, але 22 вересня здався Червоній армії. Радянсько-німецьке комюніке, яке було опубліковане 23 вересня, визначило таку лінію розмежування збройних сил: по річці Піса, Наревом до Бугу, вздовж Бугу до Вісли, далі Віслою до Сану, Саном аж до його витоків біля угорського кордону. Литва залишалася в "сфері інтересів" Німеччини. Лінія розмежування відповідала пакту Ріббентропа-Молотова.
Скоординовані бойові дії вермахту та Червоної армії, що увінчалися спільними ж парадами у Бресті, Львові та деяких інших містах, в усьому світі розцінили як небезпечне зростання тоталітарних сил, посилення загрози мирові в Європі. Ці побоювання підтвердилися після того, як стало відомо, що під час переговорів Молотова і Ріббентропа І Берліні в листопаді 1940 р. останній запропонував Радянському Союзові приєднатися до "троїстого пакту" (Німеччина, Італія, Япо¬нія). Радянський уряд дав згоду, висунувши, щоправда, певні умови, які нацистів не влаштовували.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
