| Ekzor | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 09:18 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Згідно з наказом Гітлера в першій половині грудня 1940 року штаб оперативного управління ОКВ розпочав зведення усіх існуючих планів "східного походу" і підготовку відповідної директиви Верховного головнокомандувача («Етюд Лоссберга», План Отто, план полковника полковник Еберхарда Кінцеля, план підполковник Герхард Фейерабенд). Основним задумом плану «Барбаросса» було проведення швидкоплинної військової кампанії на європейській території Радянського Союзу. Основні сили Червоної Армії планувалось знищити за допомогою глибокого, швидкого висування танкових клинів. Можливості відступу боєздатних радянських частин в глиб території необхідно було вчасно ліквідовувати. Шляхом швидкого просування війська Вермахту мали вийти на лінію, з якої радянські військово-повітряні сили будуть не в змозі робити нальоти на імперську територію Німеччини. Кінцевою метою операції було створення загороджувального бар'єра проти азіатської частини СРСР по лінії Волга — Архангельськ. Індустріальний район, що залишався за Уралом, паралізувався за допомогою авіації. У війні проти Радянського Союзу німці розраховували на активну участь Румунії і Фінляндії. Завдання Румунії полягало в підтримці наступу південного флангу німецьких військ. На початку операції румуни мали стримувати радянські війська на ділянках фронту, де не буде задіяний Вермахт, а в подальшому — нести допоміжну службу в тилових районах. Фінляндія повинна була прикривати розгортання окремої німецької північної групи військ (21-а група), яка до початку операції розташовувалась на території Норвегії. Фінська армія мала вести бойові дії разом із цими військами. Крім того, завданням Фінляндії було захоплення півострова Ханко. Крім військової участі Румунії та Фінляндії, план передбачав використати шведські залізничні і шосейні шляхи. Завданням групи армій (група армій «Південь»), що буде діяти південніше Прип'ятських боліт, було знищити війська Червоної Армії на території України ще до виходу їх до Дніпра. Головний удар планувалось наносити з району Любліна в напрямку на Київ. Одночасно румунські війська будуть форсувати річку Прут та здійснять оточення радянських частин. По закінченні боїв південніше й північніше Прип'ятських боліт у ході переслідування було заплановано: на півдні — вчасно зайняти важливий у військовому і економічному відношенні Донецький басейн; на півночі — швидко вийти до Москви.
На момент вторгнення Збройні сили Німеччини налічували 7,3 млн солдатів і офіцерів, до 72 тис. артилерійських гармат та мінометів, 5,6 тис. танків, 5,7 тис. бойових літаків. Для воєнних дій проти СРСР призначалося близько 70 % збройних сил - 156 дивізій, у тому числі 17 танкових і 14 моторизованих. З п'яти повітряних флотів на Східний фронт виділялося три повністю і один частково. Всього на східних кордонах Німеччини і в країнах-сателітах для нападу було підготовлено 4,1 млн солдатів і офіцерів, 40,5 тис. гармат, 4,2 тис. танків, понад 3,6 тис. бойових літаків і 159 кораблів. Разом із Німеччиною до нападу на СРСР готувалися армії Фінляндії, Угорщини і Румунії. З урахуванням їх збройного потенціалу збройні сили вторгнення налічували близько 5 млн осіб, 182 дивізії і 20 бригад, 47,2 тис. гармат і мінометів, 4,4 тис. танків і САУ, понад 4,3 тис. бойових літаків і 246 кораблів. Натомість склад РСЧА і ВМФ збільшився з 2028,4 тис, що налічувалися на січень 1939 р., до 4826,9 тис. осіб на 22 червня 1941 р. Сухопутні війська складалися з 303 дивізій, у тому числі 61 танкової і 31 моторизованої. Всього у Збройних силах було 118 тис. гармат і мінометів, 18,7 тис. танків і САУ, 16 тис. бойових літаків. За чисельністю особового складу Червона армія поступалася вермахту. Проте за кількістю дивізій (понад 80 знаходилося у стадії формування), гармат, танків і літаків вона не мала рівних у світі.
Напад розпочався о 3 годині 15 хвилин. Німецькі гармати відкрили ураганний вогонь по завчасно розвіданих цілях. Авіація бомбардувала залізничні вузли, аеродроми, військово-морські бази і міста у смузі 250-300 км вглиб від кордону. Сила удару нарощувалася поступово. У перший день війни в бій було введено 117 дивізій. На 1 липня, коли були задіяні війська Фінляндії, Угорщини і Румунії, кількість ворожих дивізій на Східному фронті зросла до 171, а на 10 липня - до 182. Всього Гітлер зосередив для нападу на Радянський Союз 190 дивізій. Дуже важливе місце в планах німецького командування відводилося загарбанню в найкоротші строки України з її величезними сировинними ресурсами та родючими землями. Саме в такий спосіб Гітлер та його кліка сподівалися посилити воєнну економіку Німеччини, створили вигідний плацдарм для швидкої перемоги над СРСР, для досягнення світового панування. Реалізуючи план "Барбаросса", в Україну вдерлися війська групи армій "Південь" — три німецькі армії (6, 17 й 1-а), 1-а танкова група, дві румунські армії, словацький та угорський корпуси. 23 червня 1941 р. берлінське радіо урочисто повідомило всьо¬му світові, що концентрація військ на радянсько-німецькому кордоні є найбільшою за всю історію людства". Цій потужній воєнній машині протистояли 80 дивізій Київського Одеського військових округів реорганізованих на початку війнb d Пінденно-Західний та Південний фронти/ На багатьох ділянках фронту так і відбувалося: могутні танкові кли¬ни розчленовували радянські військові порядки, а мотопіхота швидко їх оточувала. Найстрашнішим виявилося те, що протягом перших же годин війни було втрачено, по суті, всю авіацію першої лінії — 1200 бо¬йових машин. Не дивно, що німецькі передові танкові частини, залишаючи в своєму тилу гуркіт боїв, надвечір 22 червня зуміли прорватися на глибину 30-50 км.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
