| Ekzor | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 09:14 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Наприкінці вересня 1941 р. фашистське командування вирішило здійснити операцію “Тайфун” - генеральний наступ на Москву, маючи на меті захопити столицю СРСР і переможно завершити війну. Зосередивши величезні сили, гітлерівці 30 вересня на фронті шириною майже у 800 км перейшли у наступ. У листопаді – на початку грудня німецькі війська знаходилися за 30-35 км від Москви. Опір Червоної Армії, в лавах якої воювало багато українців, вимотував війська противника, завдавав їй відчутних втрат. Німецькі резерви були вичерпані. Наступила люта зима 1941-1942 р., до якої війська противника виявились непідготовленими. Радянське командування створило необхідні резерви, перекинуло під Москву свіжі дивізії, зняті з Далекого Сходу і Сибіру і 5 грудня 1941 р. розпочало контрнаступ під Москвою. У ході цього наступу Червона Армія розгромила основне угруповання ворожі війська і відкинула їх на 100-250 км на захід. У битві під Москвою, яка стала головною битвою першого періоду Вітчизняної війни, Червона Армія завдала першої великої поразки німецько-фашистським військам у другій світовій війні, розвінчала міф про їх “непереможність” і поховала гітлерівські плани “блискавичної” війни проти СРСР. Здійснивши контрнаступ і добившись успіху під Москвою, Сталін, незважаючи на реальні умови і можливості, всупереч думки багатьох військових, дав вказівку про подальше проведення наступальних операцій на багатьох ділянках фронту. До початку літа 1942 р. були проведені операції, які залишилися незавершеними і призвели до великих втрат і тяжких поразок Червоної Армії. 18-31 січня 1942 р. війська Південно-Західного (командуючий – генерал Ф. Костенко), Південного (командуючий – генерал Р. Малиновський) фронтів провели Барвінково-Лозівську операцію. Прорвавши фронт між Балаклією і Красним Лиманом, вони визволили 24 січня Барвінкове, а 31 січня – Лозову. У районі між Балаклією, Лозовою і Слов’янськом утворився виступ глибиною до 90 і по фронту 110 км. Подальші наступальні операції радянських військ у лютому-березні 1942 р. на Південно-Західному і Південному фронтах істотних результатів не дали. У Криму, де з 30 жовтня 1941 р. почалася героїчна оборона Севастополя, війська Кавказького (з 28 січня 1942 р. - Кримського) фронту, яким командував генерал Д. Козлов, Чорноморського флоту (командуючий - віце-адмірал П. Октябрський) і Азовської військової флотилії (командуючий - контр-адмірал С. Горшков) 26 грудня 1941 р. - 2 січня 1942 р. здійснили Керченсько-Феодосійську десантну операцію. 30 грудня радянські війська визволили Феодосію і Керч. 2 січня 1942 р. вони повністю очистили від ворога Керченський півострів, просунувшись на захід на 100-110 км. Підкинувши свіжі сили, гітлерівці у січні знову захопили Феодосію, але були спинені на Ак-Монайських позиціях. Радянські війська протягом лютого-квітня 1942 р. тричі переходили в наступ, але безуспішно. За наказом Ставки 13 квітня наступальні дії припинилися.
Барвінков́о-Лозовська́ опера́ція — наступальна операція Південно-Західного та Південного радянських фронтів, проведена з 18 по 31 січня 1942 року з метою виходу в тил донбасько-таганрозького формування фашистських військ та його знищення біля узбережжя Азовського моря. Частиною сил лівого крила Південно-Західного фронту планувався удар на Красноград для забезпечення звільнення Харкова. Під час наступу радянські війська прорвали оборону противника на 100-кілометровій лінії фронту і просунулись на 90—100 км на захід та південний захід. Після цього бої набрали затяжного характеру, через що повністю досягти намічених цілей не вдалося.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
