| Ekzor | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 08:44 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Патріотичні настрої переважали серед населення тилових міст і сіл. На час війни вони заглушили й сумніви та розчарування, й показне однодумство, й конформістське пристосуванство до владних структур, тобто, все те, що стало вкорінюватися в життя суспільства в 30-і pp. Партійно-радянське керівництво зуміло використати патріотичне піднесення народу, його побутову невибагливість, здатність до самооб-меження в усьому, що стосувалося "життєвих благ . Самовідданою працею робітників, селян і службовців було створе-но потужне й злагоджене воєнне господарство, спроможне задовольня-ти Збройні сили СРСР усім необхідним. Тим самим вдалося закласти матеріальні засади для успішних бойових дій, що привели, зрештою, до вигнання загарбників із України та інших окупованих територій.
Масштаби поразок і втрат, що потрясли країну в початковий період війни, змусили її до краю сконцентрувати економічний потенціал на за-безпеченні потреб фронту, максимально напружити соціально-політич-ний організм суспільства. Тотальна підпорядкованість усієї тилової інфраструктури й суспільного життя воєнному факторові, з одного боку, та обмеженість у продовольчих і соціально-побутових ресурсах, з другого, призвели до утвердження в країні основних рис режиму воєнного комунізму. Екстремальні ситуації вимагали екстраординарних заходів. Це тор-калося як мобілізації робочої сили, так і розподілу матеріальних джерел, зокрема й продовольчих. Господарники воєнного часу вміло маніпулювали досить обмеженими ресурсами, брали на себе відповіда-льність, сміливо виявляли ініціативу й самостійність у вирішенні невід-кладних питань, пов'язаних із відновленням воєнно-економічної бази, з життям і працею населення. Здійснювалися справді видатні справи. В тилу було збудовано 3,5 тис. великих оборонних підприємств, чимало з них обладнали українським устаткуванням. Як уже відзначалося, в багатьох випадках на чолі цих велетнів оборонної промисловості стояли висококваліфіковані досвідчені спеціалісти з України, а в цехах перед вели українські робітники-новатори.
Про ефективність радянської оборонної економіки тих часів свідчить порівняння її показників із воєнно-економічними здобутками Німеччи-ни. Протягом усієї війни Німеччина виробляла сталі, електроенергії та вугілля в 1,5-2 рази більше, ніж СРСР. Але на кожні 100 німецьких літаків вироблялося 170 радянських. А на 1450 щомісяця вироблених німецьких танків із воріт заводів Уралу виходило 2000 бойових машин.
Завдяки зусиллям робітників, селян, інтелігенції, напруженій і конст-руктивній діяльності органів влади в східних районах долалися незвичайні виробничі труднощі, зумовлені нестачею площ для розміщення перебазо-ваних підприємств, браком кваліфікованої робочої сили. На сході країни небувалими темпами створювалася першокласна воєнна економіка. Без відпусток і навіть вихідних днів, без права звільнятися з роботи трудилися робітники, інженери й техніки харківських трактор-ного, дизельного, турбінного, київських суднобудівного "Ленінська кузня", машинобудівного "Більшовик", Криворізького металургійного, багатьох інших заводів, евакуйованих з України, як і місцевих. Люди, зціпивши зуби, по 12-14 годин щодня стояли біля верстатів, доменних печей, прокатних станів. Матеріального заохочення практично не було, а за моральний правила віра в перемогу над ворогом.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
