| Ekzor | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 08:43 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Головний підсумок переможного завершення Великої Вітчизняної війни полягає в тому, що у важких випробуваннях радянський народ розгромив фашизм - найпохмуріший породження епохи, відстояв свободу і незалежність своєї держави. Скинувши фашизм разом з арміями інших держав антигітлерівської коаліції, Радянський Союз врятував людство від загрози поневолення. Всесвітньо-історична перемога радянського народу над німецьким нацизмом справила величезний вплив на весь подальший хід світової історії, на вирішення корінних соціальних проблем сучасності. Нав'язана Радянському Союзу війна мала непередбачені для її організаторів соціально-політичні наслідки. Впали надії реакційних кіл західних держав на ослаблення нашої країни. СРСР вийшов з війни ще більш зміцнілим в політичному і військовому відношенні, незмірно піднявся його міжнародний авторитет. Величезні потенційні можливості радянської держави, так яскраво проявилися в роки війни, з новою силою розкрилися в післявоєнний період. У найкоротші терміни було відновлено зруйноване фашистами народне господарство, підняті з руїн міста і села, заводи і фабрики. В результаті розгрому німецького нацизму та японського мілітаризму були зміцнені державні кордони СРСР. Так, на північно-заході нашої країни Радянському Союзу поверталася територія Карельського перешийка з містом Виборг, а також область Петсамо (Печенга). Крім того, на правах оренди СРСР надавалася територія в районі Порккала-Удд (пізніше СРСР від оренди відмовився).
Значні зміни відбулися також на західній і далекосхідної кордонах. За договором з Польщею від 16 серпня 1945 року кордон між нашими державами стала проходити в основному по так званій лінії Керзона, по рубежу річок Одер і Нейсе. Народи Західної та Закарпатській Україні, а також Західної Білорусії возз'єдналися зі своєю Батьківщиною. Важливим за своїми наслідками було рішення Потсдамської конференції про передачу Радянському Союзу міста Кенігсберга (Калінінграда) з районами Східної Пруссії, тривалий час використовуються німецькими загарбниками як плацдарм для розвитку агресії на схід. Литовський народ отримав відторгнуту раніше Клайпедську область. Після розгрому мілітаристської Японії Радянському Союзу було повернуто південна частина Сахаліну з прилеглими островами, а також Курильські острови. Слід також зазначити, що на основі рішення Ялтинської конференції та радянсько-китайського договору від 14 серпня 1945 Порт-Артур ставав військово-морською базою, відкритої для військових кораблів і торгових суден СРСР і Китаю, а порт Далекий перетворювався у відкритий порт для торгових суден всіх країн. Перемога Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні сприяла зростанню його міжнародного авторитету і впливу на світовій арені. Важливим підсумком розгрому нацистської Німеччини та її союзників стало крах колоніальної системи. Вже в ході війни багато верстви населення колоніальних і залежних країн виявилися втягнутими в збройну боротьбу проти агресорів, в основному проти Італії в Африці і проти Японії в Азії. До значних підсумками війни слід віднести також суттєві зміни в розстановці сил серед провідних західних країн. Німеччина, Японія та Італія тимчасово випали з числа провідних держав. Великобританія і Франція були значно ослаблені в економічному і політичному відношенні. Тільки Сполучені Штати Америки ще більше розбагатіли на війні, зайняли домінуюче становище в капіталістичному світі, стали головним оплотом холодної війни.
Перемога прогресивних сил над нацистською Німеччиною та її спільниками мала всесвітньо-історичне значення. Досягнута вона була зусиллями СРСР, Англії, США та інших учасників антигітлерівської коаліції. Радянсько-німецький фронт був головним фронтом другої світової війни. Саме на цьому фронті у 1941-1945 рр. було розгромлено 607 дивізій вермахту, (на інших фронтах – 176). У ході Другої світової війни від її початку й до повного визволення українських земель Україна стояла в епіцентрі подій. Геополітичне розташування території України, її багатий економічний, сировинний потенціал, людські ресурси викликали жагучий інтерес і прагнення володіти нею. Через це саме в Україні відбувалися численні великомасштабні битви, її населення не мало спокою протягом усієї війни. У розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів і досягнення перемоги вніс свій вагомий вклад і український народ. Сприймаючи війну як війну за свою рідну землю, він у неймовірно тяжкій борні виявив високий моральний дух, масовий героїзм і глибокий патріотизм. На всіх фронтах Великої вітчизняної війни, за даними головної редколегії зведеної Книги пам’яті України, протягом війни у Збройних Силах СРСР воювали 6 млн. вихідців з України. Половина з них – 3 млн - полягли в боях. Половина тих, що залишилися живими, стали інвалідами на все життя. За іншими підрахунками, протягом війни в складі радянських збройних сил воювали більше 7 млн. українських громадян. Із 7 млн. орденів і медалей, якими були нагороджені учасники війни 2,5 млн. нагород одержали бійці і офіцери - жителі України, 2072 її синів і дочок удостоєні звання Героя Радянського Союзу, в тому числі прославлений льотчик І. Кожедуб - тричі Герой Радянського Союзу, 32 чол. (із 115) - І. Бойко, М. Бондаренко, Д. Глинка, О. Молодчий, А. Недбайло, З. Слюсаренко та інші дістали звання двічі Героя Радянського Союзу. У складі вищих офіцерів, зокрема командуючих фронтами і арміями, було чимало українців. Серед них Й. Апанасенко, М. Кирпонос, С. Тимошенко, А. Єременко, І. Черняховський, Р. Малиновський, Ф. Костенко, Я. Черевиченко, П. Рибалко та ін. Гідний вклад у перемогу над нацистами внесли радянські партизани й підпільники України. Зорганізовані в 60 партизанських з’єднань, 2 тис. партизанських загонів і груп, численних підпільних організаціях, вони ні вдень, ні вночі не давали спокою фашистам. За ратні подвиги у боротьбі проти гітлерівців партизани й підпільники України одержали понад 63,5 тис. урядових нагород. 95 партизанів і підпільників України удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а С. Ковпак і О. Федоров стали двічі Героями Радянського Союзу. Одночасно з радянськими підпільниками і партизанами у русі Опору на окупованій території України, найсильніше на західноукраїнських землях, вела боротьбу і самостійницька течія, очолювана Організацією Українських Націоналістів. Саме під керівництвом ОУН(б) і діяла Українська повстанська армія. Оскільки ОУН-УПА вели боротьбу за самостійну соборну Українську державу, проти їхніх прагнень виступали і нацисти і комуністи. У цих умовах оунівці боролися й проти німецьких окупантів, і проти радянських партизанів. Після зайняття України радянськими військами ОУН-УПА головне вістря своїх бойових дій зосередили проти радянських військ і органів влади. Активну участь брали трудящі України у створенні і розвитку злагодженого воєнного господарства, у забезпеченні фронту зброєю, боєприпасами, спорядженням, продовольством. Внісши в розгром ворожих сил і досягнення перемоги величезний вклад, український народ у ході війни зазнав небачених втрат, бідувань, страждань, лиха. За роки війни загинуло приблизно 8 млн. мешканців України, тобто кожен п’ятий. Велика Вітчизняна війна, будучи періодом крайнього напруження фізичних і духовних сил українського народу, його надмірних бідувань і незчисленних втрат, стала водночас героїчною і трагічною сторінкою у його житті. Війна залишила глибокий слід у його історії. Для утвердження і зміцнення ідеї української державності та подальшого розвитку української нації неоціненне значення мало завершення в період війни возз’єднання українських земель у складі Українській РСР, незважаючи на те, якими методами воно було проведено сталінським керівництвом. Оголосивши 8 серпня 1945 р. війну Японії, Радянський Союз взяв участь у розгромі її збройних сил. 2 вересня 1945 р. Японія підписала акт про беззастережну капітуляцію. Друга світові війна закінчилася повною перемогою прогресивних сил.
На перебіг воєнних подій особливо впливав український воєнно-геостратегічний фактор. Протягом 40 місяців — з 22 червня 1941 по жовтень 1944 р. — Україна була найважливішим театром воєнних дій. На її території, як і взагалі на південному відтинку чотирьохтисячокіло-метрового радянсько-німецького фронту, відбувалися найбільші й за наслідками своїми вирішальні операції. Лінія фронту тут ніколи не бу-ла стабільною, постійно тривали активні бойові дії, що мали гранично запеклий характер. Український напрям та його продовження — південноросійський — постійно були центральними на радянсько-німецькому фронті й узагалі на всьому європейському театрі воєнних дій принаймні до кінця 1944 р. Саме тут відбулися великомасштабні й доленосні операції 1941-1944 pp. Дії регулярних військ на українському театрі воєнних дій поєднувалися зі збройною підпільно-партизансь-кою боротьбою як радянського, так і суто національного характеру.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
