Все для історика
П`ятниця, 29.11.2024, 00:46
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Конкуренція. - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Конкуренція.
EkzorДата: Понеділок, 20.02.2012, 00:08 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Конкуренція, як і п/п є важливим атрибутом ринку. Без неї не може бути розвинутого ринку, як без ринку не буває конкуренції.
Конкуренція (К) – це антагоністична форма екон змагання, суперництва, боротьби між відокремленими виробниками за свої інтереси та ринку збуту з метою одержання вищих доходів.
Зовні К є хаотичною боротьбою всіх проти всіх. Насправді конкуренцію визначають певні закономірності. Основою її є витрати вир-ва. Жоден товаровиробник не зможе розвивати своє вир-во, якщо продаватиме товари за ціною, нижчою від витрат вир-ва.
К є зовнішньою силою, яка спонукає товаровиробників підвищувати продуктивність праці, збільшувати нагромадження, розширювати вир-во, що в результаті підсилює монополістичні процеси в економіці.
Вирізняють 2 види конкур боротьби: внутрішньогалузева та міжгалузева.
Внутрішньогалузева – це суперництво між виробниками однієї галузі, які виробляють однорідну продукцію, за найвигідніший збут та отримання вищого прибутку. Вона є початковою, первинною в загальному механізмі ринкової конкуренції. К між товарами на ринку врівноважує індивідуальні витрати, спричинені відмінностями щодо технічної та технологічної оснащеності. Внутрішньогалузева К є спонукальною силою здійснення однієї з функцій закону вартості, а саме: стимулювання НТП та розвиток продуктивних сил.
Міжгалузева К – конкуренція між виробниками різних галузей за найприбутковіше використання капіталу. За такої к діє закон: рівновеликий капітал повинен отримувати рівновеликий прибуток, залежно від того, в якій галузі він використовується. Тобто відбувається переливання капіталу з менш прибуткових галузей в більш прибуткові.
Кожна фірма зацікавлена в розширені та збережені ринку збуту, тому постійно веде конкур боротьбу. Існує 2 методи цієї боротьби: цінова та нецінова К. головним засобом цінової К є зниження цін на товари з метою охоплення більшості покупців, навіть за рахунок тимчасової втрати частини прибутку. Для цього викор такі форми конкуренції: зниження прейскуранту цін (тіньові ціни); сезонний розпродаж товарів; демпінгові ціни; збільшення терміну кредиту тощо.
Головним чинником нецінової К є підвищення якості товару, сервісного обслуговування споживача. Провідна роль при цьому відводиться підвищенню надійності та довговічності товарів, їх відповідності світовим техніко-еон дизайнерським вимогам. Найчастіше викор такі форми К: фірмове обслуговування; вміла реклама; різнобічність та гнучкість асортименту; гарантії своєчасних поставок тощо.
Використання цих методів конкур боротьби залежить від певних параметрів стану ринку, а саме: к-сть продавців певного товару; свобода виходу товаровласників на ринок; незалежність суб’єктів ринку один від одного тощо. співвідношення цих параметрів зумовлює різні форми взаємодії учасників ринкових відносин. Залежно від цього розрізняють кілька типів структури ринку: досконала К, монополія, монополістична К та олігополія.
У сферах діяльності де діє багато дрібних продавців і покупців ідентичного товару, К визначається грою попиту та пропозиції відповідно до ринкових законів. Такі умови породжують ринок досконалої К.
Виробники постійно борються за споживача. Наслідком цього є політика стимулювання збуту, яка всебічно вивчає попит та створює нові форми та методи реалізації товару.
Антиподом досконалої К є монополія. На ринку монополії існує лише 1 продавець товару, який не має адекватних замінювачів. У таких умовах виробник повністю контролює об’єм пропозиції товару, що дає змогу встановити будь-яку ціну щоб отримати максимальний прибуток.
Монополістична К передбачає, що кожна фірма продає особливий товар, який відрізняється якістю, оформленням, престижністю, завдяки чому у споживача формуються “нецінові переваги”. Виробляючи не однакову продукцію, фірма стає своєрідним монополістом своєї марки. Можливість виробника підвищувати (знижувати) ціни на свої товари обмежується існуванням виробників аналогічних продуктів і значною свободою входження в галузь.
Олігополія – це структура ринку на якому існує кілька фірм, які контролюють значну долю ринку. На олігополістичному ринку конкурують між собою кілька великих фірм (3-5). Продукція може бути як однорідною так і диференційованою. Входження на ринок ускладнене, однією з причин є необхідність значних капіталовкладень.
Конкуренція виконує ряд функцій: формує ціну, є засобом збалансування попиту та пропозиції, стимулює зниження витрат на вир-во і підвищення якості виробляючої продукції, підвищує ефективність вир-ва, здійснює контроль над економічною силою кожного виробника.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz