| Ekzor | Дата: Неділя, 19.02.2012, 23:48 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Стратегія диверсифікації – це процес проникнення під-ства в нові сфери діяльності, в яких під-ство раніше не працювало, з метою зміни продукції, яку виробляє під-ство. Така стратегія використовується під-ством в наступних випадках:
- ринки, на яких працювало під-ство раніше, насичені, попит споживачів на його продукцію скорочується;
- під-ство має вільні фінансові ресурси, які доцільніше використовуються в іншій галузі виробництва;
- антимонопольне законодавство пригнічує подальший розвиток виробництва в освоєній галузі;
Стратегія диверсифікації передбачає створення нових сфер підприємницької діяльності за рахунок придбання підприємств, створення нових підприємств, створення спільних підприємств.
Стратегія диверсифікації може бути спорідненою, неспорідненою, конгломератною, міжнародною.
Стратегія спорідненої диверсифікації передбачає наявність стратегічних відповідностей (подібні статті витрат в структурі витрат різних підприємств, що належать до одного стратегічного портфелю)
Споріднена диверсифікація може значно підвищити ефективність виробництва якщо у під-ства існує визнана торгова марка, надійне ім’я.
Потенційні переваги спорідненої диверсифікації: низькі збутові витрати; більш глибоке розуміння ринку; посилена технічна сторона пропозиції покупцям; розширений перелік зручностей для покупців; низькі витрати на обслуговування тощо.
Потенційні недоліки та бар’єри спорідненої диверсифікації: потреби в різному обладнанні та навичках персоналу при освоєні нової продукції, послуг; втрата репутації внаслідок виробництва одного з виробів низької якості; різні форми, методи, терміни, канали просування та збуту нових товарів в порівнянні з базовими тощо.
Стратегія неспорідненої диверсифікації – це виробництво нових продуктів, що доповнюють основне виробництво та сприяють збуту товарів основного виробництва на ринку. При неспорідненої диверсифікації зміни торкаються тільки виробничого потенціалу, та не мають принципового характеру.
Стратегія конгломератної диверсифікації – це виробництво нової продукції, яка незв’язана з основним виробництвом та потребує нової виробничої бази, збутової системи, що орієнтована на нового споживача з новими потребами.
Конгломератна та неспоріднена диверсифікації здійснюються наступними шляхами: злиття або поглинання; створення нового напрямку діяльності з використанням внутрішніх можливостей під-ства; створення спільного під-ства.
Стратегія міжнародної диверсифікації передбачає функціонування диверсифікованого портфеля на декількох національних ринках. Широке розповсюдження така стратегія отримала в середині 80-х років, коли стало відомо, що міжнародні диверсифіковані під-ства мають значні переваги перед звичайними міжнародними під-ствами.
Стратегії міжнародної диверсифікації може передбачати реалізацію стратегії глобалізації, тобто просування на всіх ринках виключно стандартизованих товарів та послуг. Основною перевагою такої стратегії є зменшення витрат на просування своїх товарів за рахунок створення імені під-ства, чиї товари чи послуги однакової якості у всьому світі.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
