| Ekzor | Дата: Вівторок, 17.01.2012, 18:51 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| За дорученням С. Петлюри дипломатична місія УНР у Варшаві тривалий час вела переговори з польським урядом про сформування спільного антибільшовицького фронту в Україні. Укладення спілки з колишнім ворогом Пілсудський обумовив надзвичайно жорстко. Бажаючи продовжити боротьбу за незалежну Україну, Петлюра прийняв його умови. 21 квітня 1920 р. голова дипломатичної місії УНР А. Левицький і міністр іноземних справ Польщі Я. Домбський підписали загальну і торговельно-економічну конвенції. Ця угода мала символічне значення для України. Не зважаючи на це, уряд Симона Петлюри був вимушений піти на великі поступки, оскільки були визнані вже де-факто встановлені кордони по межі розташування польських військ в Україні — по річці Збруч. Це означало зречення від великих етнічних українських територій Галичини, Західної Волині, частини Полісся, Лемківщини, Підляшшя, Посяння і Холмщини. За цим договором Польща зобов'язувалась не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України. Гарантувались національно-культурні права українського населення в Польщі і польського в Україні. 24 квітня було укладено військову конвенцію. Збройні сили Петлюри підпорядковувалися польському командуванню. УНР давала згоду на підпорядкування залізниць польському управлінню та на спільну валюту. Утримання польських військ на території України покладалося на український уряд, а озброєння петлюрівських дивізій — на польський.
Три конвенції пізніше назвали Варшавською угодою. Будучи таємною, вона не підлягала ратифікації (тобто ствердженню верховним законодавчим органом). Повним текст її став відомим лише в 1926 р. В Україні Варшавська угода була зустрінута вкрай негативно. Безкомпромісна позиція С. Петлюри, який віддав перевагу залежності від Варшави, аби відстояти створену в 1917 р. УНР, засуджувалася багатьма українськими політичними діячами.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
