|
Поняття історіографії
| |
| Ekzor | Дата: Середа, 09.06.2010, 13:07 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Що означає термін «історіографія», звідки він походить, як змінювалось його розуміння протягом тривалого часу? Перш ніж дати відповідь на ці запитання, треба звернутися до історії самого терміна. До її вивчення вперше підійшов відомий російський історик О.С.Лаппо-Данилевський1.
Слово «історіограф» французького походження, у XIV ст. ним позначали митця, художника, який малював мініатюри на історичні сюжети. Починаючи з XVI ст. історіографом називали придворного письменника (при особі, родині, династії), якому доручалося писати офіційну історію країни. Найчастіше цю посаду обіймали відомі літератори, поети, філософи, як-от: Бу-ало, Расін, Вольтер. Посада офіційного історіографа існувала у Давньому Китаї, Римі, середньовічній Венеції, Флоренції доби Ренесансу тощо. У Росії першим офіційним історіографом при Петербурзькій Академії наук був Г. Міллер, пізніше обов'язки державного історіографа дуже короткий час виконував князь Михайло Щербатов. У 1803 р. посаду офіційного російського історіографа здобув відомий російський історик М. Карамзін. Звання офіційного історіографа не лише відчиняло перед дослідником двері імператорських архівів, але й до певної міри
— — 15
звільняло його від офіційної цензури, наголошуючи начебто на «внутрішній самоцензурі» - високих моральних якостях та принципах історика.
Згодом терміни «історіограф», «історіографія» почали поширюватися в європейській літературі і, зокрема із німецької, надійшли до Росії у XVIII ст. Первинно слова «історіограф» та «історіографія» вживалися як синоніми до понять «історик», «історія », «історична наука ». Ще у XIX ст. під історіографією ро-зуміли саме історію.
Сучасним науковим загалом термін «історіографія» вживається досить широко. Поняття «проблемнаісторіографія» означає сукупність літератури з конкретної проблеми, країни або історичного періоду: «історіографія історії визвольної війни українського народу XVII ст.», «історіографія історії Сибіру», « сучасна історіографія історії Англії XVIII ст.» тощо.
Частіше під терміном «історіографія» розуміють стан історич-і юї науки певної доби: «українська історіографія XIX ст.», «історіографія доби Ренесансу», « сучасна французька історіографія » чи «американськаісторіографія20-30-хроків XXст.».
На практиці склалося так, що терміном «історіографія» визначають об'єктивний процес виникнення історичного знання, розвитку історичної науки, а також спеціальну дисципліну, що вивчає цей процес. Щодо розмежування цих двох аспектів історіографії радянський дослідник А.М. Сахаров ще у 1970-х роках запропонував для позначення процесу розвитку науки вживати вислів «історія історичної науки», а спеціальної дисципліни - саме «історіографія».
Багатозначність терміна поширюється і на поняття «українська історіографія». Під українською історіографією розуміють водночас: 1) сукупність літератури з проблем історії України; 2) процес виникнення і розвитку історичної науки в Україні; 3) наукову дисципліну, яка вивчає стан тарозвиток історичної науки в Україні.
Для розуміння концепції даного підручника з української історіографії слід додати, що це не сукупність літератури із загальних чи окремих проблем історії України1 або збірка біографій українських істориків. Засаднича ідея підручника полягає в тому, що зміст його становить історія ідей, думки, науки.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
| DANTE | Дата: Неділя, 26.05.2013, 17:41 | Повідомлення # 2 |
|
Ремісник
Група: Користувачі
Повідомлень: 56
Статус: Offline
| Українська історіографія - спеціальна галузь істо -ричної науки, яка вивчає тенденції розвитку історичних знань, української історичної думки , діяльність наукових осередків та центрів історичної науки, внесок визначних українських істориків у збагачення історичних знань не лише з історії Ук-раїни, але й світової історії . З такого обширного визначення логічно випливає висновок про нетотожність понять « україн -ська історіографія» та «історіографія України»,оскільки остання досліджує розвиток , повноту і достовірність знань ли-ше з історії України, її окремих періодів або конкретних подійукраїнської історії . Не слід також ототожнювати поняття « ук -раїнська історіографія » та « історіографія в Україні», адже на теренах України у різні періоди історії працювали історики , наукові осередки, що представляли собою польську , російську, австрійську, угорську, німецьку , румунську , кримськотатар-ську та інші національні історіографії . Водночас українську історіографію розвивали і збагачували історики не лише мате -рикової України, а й ті , що емігрували в інші країни . У структурі історіографії виділяють загальну , предметну , галузеву , проблемну. Українська історіографія - це різновид загальної історіографії , оскільки вона має за мету з'ясувати у контексті світової історичної науки зародження, збагачення і здобутки української історичної думки . Усі інші структурні компоненти більшою мірою пов'язані з історіографією України. Вони віддзеркалюють процес нагромадження знань, їх повноту або з певної галузі ( культура , військова справа , господарське життя), або з конкретної проблеми ( козацько -гетьманська
держава , українська революція, рух опору і т . д.).
|
| |
| |
|
Головна 
