| Ekzor | Дата: Середа, 11.01.2012, 22:06 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Вже з початку 30-х років, - а особливо після Ункіар-Іскелессі і проникли до Англії неясних чуток про розмову царя з Меттерніха в Мюнхенгреце - в англійській правлячої верхівки, як і в широких колах великої буржуазії, намітилося дві течії з питання про Туреччину і Росії. Представниками одного були відомий публіцист, засновник «Ліги боротьби проти хлібних законів», прихильник свободи торгівлі Річард Кобден і член парламенту Джон Брайт; представником іншого - лорд Пальмерстон, за яким йшло переважна більшість у парламенті і поза ним. Погляди Кобдена зводилися до того, що в російсько-турецькі відносини не слід втручатися ні дипломатично, ні в особливості збройною рукою. Не ведучи з Росією дипломатичної боротьби, можна укласти з нею найвигідніші торгові договори. А більше нічого для Англії і не потрібно. Пальмерстон і його преса не переставали різко нападати на погляди Кобдена і його друзів. Для Пальмерстона пустити Росію до Константинополя означало через кілька років побачити її в Індії. Охорона всіма дипломатичними і військовими засобами як Туреччини, так і Персії від поглинання їх Росією визнавалася прямим обов'язком і основним завданням британської політики. Пальмерстон бажав знищити Ункіар-Іскелесскій договір і гарантувати недоторканність турецьких володінь підписами не тільки Росії, а й Англії, Франції та Пруссії. Пальмерстон навіть затівав з цією метою конференцію в Лондоні. З часу вступу Тьера в кабінет стало ясно, що французька дипломатія прагне в тій чи іншій мірі накласти руку на Сирію, а якщо справа піде на лад, то й на Єгипет.
У відповідь на це 15 липня 1840 р. в Лондоні було підписано угоду між чотирма державами - Англією, Австрією, Пруссією і Росією. Керівні міністри Луї-Філіпа, Тьер і Гізо, були обурені не тільки змістом цієї угоди, цілком спрямованого проти єгипетського паші і на користь султана, а й тим, що вона укладена було таємно від французів.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
