| Ekzor | Дата: Неділя, 08.01.2012, 22:09 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Як ми вже обговорювали, робота в рамках парадигми передбачає, що наукове співтовариство з придбанням парадигми отримує критерій для вибору проблем, які в принципі можуть бути розв'язані, доки цю парадигму є загальновизнаною. У значній мірі вчені займаються тільки тими проблемами, які співтовариство визнає науковими чи заслуговують на увагу. Парадигма може навіть ізолювати наукове співтовариство від тих важливих проблем, які не можна звести до типу головоломок, оскільки не можна уявити в термінах концептуального та інструментального апаратів, передбачуваних парадигмою. Такі проблеми іноді відкидаються лише тому, що вони здаються занадто сумнівними, щоб витрачати на них час. Одну з причин удаваного прогресу у розвитку нормальної науки Кун бачить у тому, що «вчені зосереджують увагу на проблемах, вирішення яких їм може завадити тільки нестача власної винахідливості».
Після того як відкриття усвідомлено, наукове співтовариство отримує можливість пояснювати ширшу область явищ і процесів або більш точно описати ті явища, які були відомі раніше, але були погано пояснені. Але цього можна досягти тільки шляхом відкидання деяких переконань колишньої парадигми або їх заміни іншими
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
