| Ekzor | Дата: Середа, 04.01.2012, 17:32 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| На наш погляд, найбільш повну характеристику історіографії зі вказаної проблеми дано у колективній монографії "Українська народність: нариси соціально-економічної і етнополітичної історії".
Серед творів українських та російських дослідників найдавніших часів, де висвітлювалися проблеми формування українського етносу і де неодноразово згадується Середня Наддніпрян-щина, слід виділити працю Феодосія Софоновича "Кройніка", який в своєму дослідженні, що вийшло, ймовірно, на межі 60-70-х років XVII ст., розглядає процес формування українського етносу "на тлі загальноруської історичної дійсності".
Праця анонімного автора: "Київський синопсис", що побачила світ у 1674 році. Можливо автором був архімандрит Києво-Печерської лаври, ректор Києво-Могилянської колегії Інокентій Гізель. Він підкреслює єдність руського народу з найдавніших часів, "по суті, історія українського народу подається тут у зв'язку з історією народу російського". "Синопсис" обґрунтовує успадкованість монархії Руссю Московською від Русі Київської. Слід виділити також працю Петра Симоновського "Короткий опис про козацький малоруський народ...", яка вийшла в другій половині XVIII ст. Ця книга розпочинається з твердження, "що малоруська земля була головним місцем життя руського народу". Важливим твором, де висвітлюється вказана проблема, є чотиритомна праця "Летописное повествование о Малой России..." Олександра Рігельмана, що вийшла в 70-х роках XVIII ст. Автор ставить знак рівності між козацтвом і українцями. Нові тенденції з вказаного питання виявилися в роботі Опанаса Шафонського "Чернігівського намісництва топографічного опису...", де вперше з'являються автономістичні ідеї. Однак в цій роботі прослідковується бажання автора на догоду цариці Катерині II, обґрунтувати правильність політики царизму зі знищення Запорізької Січі, зображується Україна під владою російських царів і феодалів "як багатий і щасливий край." Важливою в даному плані є праця Я. Марковича "Записки о Малороссии, ее жителях и произведениях", який виступив з передовою для свого часу концепцією формування східнослов'янських народностей: про автохтонність східних слов'ян. На думку Я. Марковича, "народність Київської Русі є матір'ю малоросіян та великоросіян. Проблемам формування українського етносу присвячувала свої твори переважна більшість дослідників історії України, а також слов'янських народів, які принагідно згадували цю проблему у своїх дослідженнях. З робіт XIX ст. вітчизняних істориків виділяються праці Д. Бантиш-Каменського, М. Маркевича, М. Максимовича, В. Антоновича, М. Костомарова, П. Куліша, М. Драгоманова, О. Єфименко, М. Грушевського. В 50-х роках з даного питання виникла творча дискусія між М. Тихомировим, В. Довженком, О. Козаченком з одного боку і Л. Черепніним з іншого. Чимало цікавих думок висловив у своїй праці "Біля джерел давньоруської народності" з приводу етно-соціальних процесів П. Третьяков.
Окремо слід спинитися на характеритиці творчості вчених західних країн, і передусім істориків української діаспори. Слід відзначити, що до недавнього часу вони детально не аналізувалися, або ж висвітлювалися в основному з негативних позицій. До найбільш цікавих в даному плані належить праця У. Аллена "Україна. Історія", що вийшла у 1940 році і була тривалий час майже єдиною книгою на заході, де українська історія вивчалася як окреме явище. Дослідник в цій роботі обмежується аналізом етногенезу народу як становлення суто "етно-лінгвіністичних спільностей поза формаційними етапами розвитку людства". Тож у праці У. Аллена проблема формування українського народу постає лише через узагальнення релігійних та лінгвістичних рис. У роботі В. Щербаківського "Формація української нації", яка вийшла наприкінці 60-х років у Лондоні, дається спроба поділити народи на "демократичні" та "автократичні" залежно від їх природ¬ного оточення. В. Щербаківський до перших відносить українців, а до других - росіян. Цікава робота Я. Пастернака "Археологія України", що вийшла у 1961 році в Торонто. Тут виводиться автохтоністична теза про те, що основою українського народу "є неолітичні трипільські пле¬мена, які безперервно еволюціонізували і поглинали при цьому всіх, хто з'являвся на їхній території". Чимало цікавих думок щодо етногенезу українського народу висловлено в працях англійського історика Н. Рязановського, істориків із США К. Кононенка, М. Чировського, Л, Гордона, Д, Макензи, М. Керен та Р. Пайпса, історика з Канади О. Субтельного та ін.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
