| Ekzor | Дата: Середа, 04.01.2012, 17:21 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Подальша історія Середнього Подніпров'я пов’язана з полянами та росами, що проживали на цій території впродовж тривалого часу і є автохтонами українського етносу. Початок розселення цих племен слід віднести ще до часів держави антів.
Як відзначає Б. Рибаков, населенню цього часу відповідає специфічна культура, яка носить назву ""пальчастих фібул" або "древностей антів". Він вважає, що краще вживати назву цієї культури, як "древностей русів", оскільки руси - це частина антів. Академік Б. Рибаков, посилаючись на "Історію" Прокопія та "Стратегію" Маврикія, вказує, що "аналіз письмових джерел, археологічних досліджень дає всі підстави вважати, що єдиною стійкою територією, з якою можна пов'язати древнє ядро Руської землі, є Середнє Подніпров'я, яке розглядається в середині VI століття як місцеперебування "богатирського народу рос", і точно визначається декількома різними літописцями XII—XIII ст. як деякий традиційний, історично визначений простір".
Цікаво, що древні арабські письменники, які описують слов'янські землі, розрізняють Київ від русів. Зокрема, на це звертає нашу увагу В. Сочинський в праці "Чужинці про Україну". Арабський автор Ахмед Ібн-Фадланд описує русів в своїх "Записках", що належать до 20-х років X ст. Адь-Масуді, арабський автор 20-50-х рр. X ст., описуючи "поган в країні хозарського царя", згадує, що "деякі племена з них є слов'яни і русини". Він вказує, що "руси складають численні (різні) народи, що поділяються на розрізнені племена". Арабський автор Ібн-Даст у своїй праці "Книга добрих скарбів" (написана в першій половині X ст.). вказує, що "Руси живуть на острові, оточеному озером. Той острів, де живуть вони (русини), має просторінь на три дві дороги, вкритий лісами і болотами, нездоровий і такий вогкий, що як вступиш ногою, то він трясеться, бо так просякнутий водою...".
Як вказує Б. Рибаков, плем'я росів було гегемоном у величезному союзі антських племен, який склався у VI ст. Вони становлять основу для консолідації інших племен. За його припущенням, поляни і роси, або руси, існували роздільно, а потім злилися, це відбулося у VI ст. н.е. Тривалий час точиться дискусія дослідників ранньої історії Київської держави з приводу співвідношення понять "поляни" та "русь". Відомо, що літописець, описуючи X ст., зазначив, "поляни, яких нині звуть русь". Тим самим він дав ключ до ідентифікації русі з полянами. Про походження полян літописець згадує двічі. Поляни ж, що "сіли по Дніпру", "жили особно і володіли родами своїми", були "мудрими і тямущими", відносилися "до роду слов'янського", "радимичі ж і вятичі (походять) от ляхів".
Відомо, що поляни, роси згадуються ЛІТОПИСЦЯМИ ЯК могутні племена, що воювали у 626 році біля стін Дербенту на Каспійському морі біля Царгороду у 643 році підтримують хозар у их боротьбі з халіфатом. Та все ж ще тривалий час, як справедливо зауважує П. Толочко, назва Русь вживалася осібно, стосовно лише земель "між Десною на півночі, Сеймом і Сулою на сході, Россю і Тясмином на півдні, Горинню на Заході".
Історик Л. Новосельцев заперечує існування в Середньому Подніпров'ї русів на території полян і частково сіверян. Дослідник критикує посилання Б. Рибакова на польського історика Длугоша та видатного українського історика М. Грушевського, які висловили припущення щодо походження імені Аскольд від гідроніма "Оскол", а також ототожнювання Б. Рибаковим геродотівських сколотів зі слов'янами. Камінь на камені не залишає Л. Новосельцев від гіпотези Б. Рибакова, що три слов'янські центри Куйаба, Слава, Арс, які згадуються арабськими літописцями - це українські міста Київ, Переяслав та Родня.
Слід назвати іще одну версію щодо назви "Русь" та природи походження полян. Існує гіпотеза про неслов'янське походження полян. Її автори Норман Голб і відомий український історик Омелян Пріцак відстоюють думку про те, що поляни є різновидністю хозар, окремою їх гілкою. Свою версію вони обґрунтовують тим, що археологічні розкопки, за їх думкою, не підтверджують наявність полянських поселень на правому березі Дніпра. По-друге, як вважає О. Пріцак, під час заворушень в Хозарії після прийняття іудаїзму хозарський каган шукає притулку в поселеннях громади русів. Так виник Руський каганат (перше свідчення від 839 року). О. Пріцак виділяє три фази каганату Русів, перший період -Волзькій (839-930 рр.), другий - Дніпровський (бл. 930-1036 рр.), третій період - Київський (1036-1169 рр.).
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
