| Ekzor | Дата: Середа, 04.01.2012, 17:03 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| При вивченні третього питання теми слід підкреслити, що з кінця XV ст. козацьке населення Середнього Подніпров'я все сміливіше виступало в орга¬нізації оборони краю. Воно частіше почало завдавати випереджуючих ударів по Криму, а згодом і по узбережжю Турції. Це стало приваблювати полько-литовську феодальну знать. Середня Наддніпрянщина стала вотчиною магнатів Конецпольських, Казановських, Потоцьких. Магнати господарювали по-грабіжницьки, знищуючи природні багатства краю. На Середній Наддніпрянщині все більше з'являється середньої та дрібної шляхти, яка посилено грабувала місце¬ве населення, маючи за мету якнайшвидше збагатитися. З'являлися і власні заможні козаки й селяни, які також починали експлуатувати козацьку бідноту її основу складали безземельні селяни, люди, розорені польською шляхтою.
До цього часу належить і складання своєрідного козацького ладу, як пише автор "Истории Русов": "черкасской обыкности'', який мав свою особливість своєрідність, специфічність. В його основі лежала волелюбність козакі Своєрідність козацького ладу полягала у створенні специфічних громадськи відносин. Козаки об'єднувалися у громади, і всі важливі питання обговорювали та розв'язували на нарадах. Тут же обирали старшину: отаманів, осавулів, суддів.
Кожен козак мав право брати участь у радах, користуватися землею, ловити рибу, полювати на звіра. Джерелом демократичних принципів побудови козацьких громад стали об'єктивні чинники, які роками складалися на Середньому Подніпров'ї. Керувати "уходницькими", "добитницькими" загонами могли лише найбільш досвідчені, хоробрі, кмітливі, розумні козаки, які й обиралися отаманами, сотниками. Згодом в такий спосіб розгорнулося громадське життя всього козацького населення.
З кінця XV й до середини XVI ст. на Середньому Подніпров'ї зароджується і формується специфічна воєнна організація козацьких мас, своєрідний побут та звичаї, моральні принципи "козацькі чесноти", як називали їх сучасники. В їх основі лежали стійкі переконання у необхідності дотримання засад справедли¬вості, волелюбності.
Однак після поразки антифеодального повстання в Черкасах та Каневі 1536 року значна частина населення почала вдаватися до випробуваного методу - втікацтва, стала переходити на постійне проживання в низов’я Дніпра, за пороги - на свої уходи, тим більше, що там були зимівники, які могли прислужитись на певний час для проживання населення. Цей процес тривав протягом другої половини XVI - XVII ст.
Господарське освоєння Запоріжжя найтісніше пов'язано з виникненням воєн¬ної організації - Запорізької Січі. Саме вихідці з Черкаського та Канівського старосте, розпочавши господарське освоєння низов’я Дніпра, змушені були ство¬рювати військові залоги проти татарських завойовників, а також для оборони своїх важностей від польських феодалів, що все більше проникали на волость.
Середнє Подніпров'я в час заснування воєнної організації українських козаків - Запорозької Січі відігравало роль базового табору, який забезпечував продовольством, зброєю, особовим складом козацькі загони. Наявність такої бази давала козакам-запорожзцям впевненість щодо всенародної підтримки їх святої справи, а також забезпеченість в разі каліцтва, старості притулком, аби дожити віку.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
