| Ekzor | Дата: Субота, 24.12.2011, 20:56 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| ПІД ОБЛІКОМ АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВрозуміють комплекс контрольна-охоронних заходів/операцій, що забезпечують фіксацію наявності архівних документів, а також отримання відомостей про їхній склад, обсяг і рух в одиницях об¬ліку. Сутність обліку полягає у визначенні одиниць обліку архів¬них документів та принципів систематизації облікових даних у системі спеціально створених облікових форм; у реєстрації в об¬лікових документах фактів стану та руху документів/груп доку¬ментів; у встановленні кількості документів/груп документів та змін, які відбуваються у визначених одиницях обліку, та відо¬браженні цих даних в обліковій документації; у систематизації Даних про обсяг, склад і рух документів архіву.
До обліку архівних документів висуваються такі вимоги: По-перше, в ході облікових процесів не можна порушувати структурну організацію архівних документів, зафіксовану на етапі систематизації та фондування за принципом походження документів. Основними одиницями обліку є групи документів, сформовані в архівні фонди та в одиниці зберігання (справи). Саме в цих одиницях виміру - архівних фондах і одиницях збе¬рігання - фіксуються дані обліку в обліковій документації. В цьо¬му полягає вимога єдності обліку з структурною організацією ар¬хівних документів.
По-друге, облік повинен відповідати тій структурній органі¬зації документів НАФ, яка починається у процесі діловодства і завершується в державних архівах. Облікові дані мають по¬слідовно, як і самі документи, концентруватися по кожному ком¬плексу, починаючи з найменшого - справи, і далі узагальнюва¬тися в фонді, а потім - у архіві. Дані архівів надходять до Держкомархіву, де зосереджуються в Центральному фондовому ка-талозі. Завдяки цьому правилу забезпечується наявність даних про обсяг і склад архівних зібрань на всіх структурних рівнях НАФ. Концентрування даних обліку сприяє також закріпленню організації архівних документів в утворених комплексах і забе¬зпечує реалізацію принципу єдності обліку з системою зберігання документів.
По-третє, обліку підлягають усі документи, що зберігаються в архіві, у тому числі неописані та непрофільні для даного архіву, копії документів страхового фонду і копії фонду користування, а також самі облікові документи.
Визначальними принципами обліку архівних документів є централізація, уніфікація, динамічність, достовірність і пов¬нота.
Принцип централізації реалізується через взаємодію співро¬бітників, відповідальних за облік в архіві та дотримання порядку ведення і строків подання облікових документів для централі¬зованого державного обліку.
Принцип уніфікації обліку забезпечується єдиним методич¬ним керівництвом, що сприяє дотриманню наступності обліку на всіх стадіях роботи з документами - у діловодстві і архівах (архівних підрозділах) установ та державних архівах - через сувору регламентацію системи основних облікових документів та вимог до її ведення. Принцип уніфікації зумовлює стабіль¬ність облікових одиниць у масштабах НАФ, що полегшує розмі¬щення і зберігання архівних документів, перевіряння їхньої наявності. В основу виміру кількісного і якісного складу архів¬них зібрань покладено головну класифікаційну одиницю - ар¬хівний фонд, до якої прирівняно архівну колекцію та об'єднаний архівний фонд. Через архівний фонд як одиницю обліку представляються дані про кількісний склад архіву, НАФ. На нижчих рівнях обліку, наприклад на рівні архівного фонду, від¬повідна інформація відображається за допомогою одиниці збе¬рігання (справи, фотоальбому, карти, рулону плівки тощо). На рівні одиниці зберігання межею точності є "аркуш", "документ", але вони не використовуються у формах обліку на вищих за одиницю зберігання рівнях.
Принцип динамічності забезпечується оперативним внесен¬ням необхідних змін до облікових документів та баз даних або своєчасним укладанням нових облікових документів. Несвоє¬часно облікований документ піддається ризику втрати, опера¬тивність прискорює надання користувачеві інформації про до¬кумент та його видавання.
Принцип достеменності та повноти обліку гарантується проведенням комплексу організаційно-методичних заходів, спрямованих на забезпечення дотримання порядку ведення основних облікових документів і баз даних та відображення в них фактичної кількості, складу і стану документів, що зберігаються в архів¬ній установі. Точність обліку забезпечується надійністю вихідних початкових даних, які переносять у форми обліку з первиних документів, а також чітким і розбірливим оформленням до-ії при надходженні або вибуванні кожної одиниці обліку.
При фондовій організації архівних документів основними одиницями їх обліку незалежно від виду носія, способу і техніки закріплення інформації є архівний фонд, одиниця зберігання (справа). При обох (фондовій і нефондовій) системах організації архівних документів документи зі спеціальними носіями облі¬ковуються також в одиницях обліку, за комплектами, видами; науково-технічні документи - за групами і комплексами.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАН архівних зібрань має динамічний характер: до архівів постійно надходять або вибу¬вають з них документи, створюються нові архівні фонди, відбу¬вається передавання документів з одних архівів і фондів до ін¬ших, вдосконалюється внутріфондова систематизація. Рух ар¬хівних документів, тобто, зміни, що відбуваються з ними, фік¬сується в облікових документах архіву.
У процесі обліку розрізняють два етапи: накопичення вихід" них початкових даних та їх дальше оброблення з відображенням в облікових формах. На першому етапі реєструють виражені у кіль¬кісних або якісних показниках факти, взяті у статиці або у динаміці і представляють, як правило, в "актах". На основі актів формують і обробляють облікову інформацію на другому етапі та відображають у системі облікових документів.
В документах установленої форми - облікових документах архіву - фіксують обсяг, склад і рух архівних документів у оди¬ницях обліку. Вони призначені для контролю за збереженістю архівних документів та закріплення їх організації за певними групами (фондами, справами). Облікові документи визначають місце знаходження архівних документів в архіві, забезпечуючи можливість їх адресного пошуку й допомагають встановити сумарні дані обсягу архівного фонду, архіву, групи архівів, НАФ. Статистичні дані про обсяг і склад архівних документів вико¬ристовуються як інструмент управління і допомагають органі¬зувати планове, науково обґрунтоване комплектування архівів і всього НАФ, зберігання архівних документів і користування ними.
Отже, облік архівних документів виконує функції: контроль¬ну, зорієнтовану на організацію зберігання документів та кон¬тролю їх наявності і стану, та регуляторну, спрямовану на під¬тримування рівня впорядкованості архівних фондів та його вдо-сконалення.
Облік документів у державному архіві забезпечується веден¬ням основних і допоміжних облікових документів. Перелік ос¬новних облікових документів визначають "Основні правила ро¬боти державних архівів". Необхідність ведення допоміжних облікових документів вирішується кожним архівом самостійно з врахуванням особливостей складу і змісту архівних докумен¬тів, що зберігаються в ньому.
Щойно документи потрапляють до архівної установи, вони обліковуються в книзі обліку надходжень документів на постійне зберігання, де вказуються такі основні дані: коли, від кого і на підставі якого документа відбулися надходження, назва, роки, обсяг і стан документів, який номер фонду їм присвоєно (або до якого архівного фонду вони долучені). Записи у книзі дозволя¬ють встановити, які надходження відбулися до архіву, а також сумарну кількість документів, що надійшли на зберігання за певний хронологічний період. До книги обліку надходжень Документів на постійне зберігання записуються послідовно усі первинні та повторні надходження документів кожного фонду. Підставою для внесення записів є акти приймання або акти про виявлення необлікованих документів, які складаються окремо на документи кожного фонду.
До системи облікових документів належить список фондів архіву, що складається для реєстрації прийнятих на постійне зберігання архівних фондів. Списком фондів є перелік назв архівних фондів, розташованих у порядку їх номерів, призначений дляї обліку фондів архіву. До списку фондів архівний фонд записується тільки раз при першому надходженні його до архіву. Йому присвоюється номер згідно зі списком фондів у порядку надход- ження до архіву. Номер, присвоєний фонду за списком фондів, є його обліковим номером, зберігається за ним в усіх облікових документах і є складовою частиною архівного шифру одиниць зберігання даного фонду. Порядковий номер ідентифікує кожен архівний фонд і тому не може бути присвоєний іншому, навіть) у разі передавання або втрати фонду.
Для поодиничного та сумарного обліку фондів, описів і справ, що містять особливо цінні та унікальні документи складають! перелік фондів, що містять особливо цінні документи. В облікових документах і архівних шифрах фонди, описи, справи, що містять особливо цінні та унікальні документи, а також безпосередньо самі архівні документи, визнані особливо цінними та унікальними, позначають відповідно індексами "ОЦД" та "УД". На виявлені унікальні документи складається Державний ре¬єстр національного культурного надбання унікальних документів Національного архівного фонду.
Після запису до книги надходжень і до списку фондів документи кожного фонду обліковують в аркуші архівного фонду, призначеному для сумарного обліку, який відображає рух доку¬ментів та зміни кількісних та якісних характеристик. Аркуш фонду складається на кожний фонд і містить його назву та но¬мер, категорію, вказує місце знаходження (архів), склад документів фонду, їх кількість та хронологічні межі, довідковий апарат до фонду.
Облік кількості аудіовізуальних документів певного виду, динаміку їх змін по кожному опису і фонду в цілому, обліку й нумерації аудіовізуальних документів певного виду фіксують аркуші обліку аудіовізуальних документів.
Система облікових документів включає і архівний опис -архівний довідник, що виконує облікову та довідково-пошукову функції. Він призначений для поодиничного та сумарного обліку справ (комплексів, одиниць зберігання, одиниць обліку, внесе¬них до опису); закріплення порядку їх систематизації та обліку змін в їхньому складі та обсязі. Як правило, окремі види доку¬ментів включаються до різних описів (управлінська докумен-тація, документи з особового складу, різні групи науково-тех¬нічної документації, кінофотофонодокументи, відеодокументи, електронні документи). Виключення складають описи докумен¬тів особового походження, до складу яких включаються різно-видові документи незалежно від способу чи техніки закріплення інформації. Описам присвоюються номери: в межах фонду - за аркушем фонду, а при нефондовій організації - в межах ство¬рюваної за формальними ознаками сукупності документів за ар¬кушем обліку. Наприкінці опису в усіх примірниках укладачем робиться підсумковий запис, який фіксує кількість одиниць збе¬рігання (одиниць обліку), внесених до опису. ,
Для поодинокого та сумарного обліку одиниць зберігання страхового фонду копій особливо цінних документів складають опис страхового фонду.
Облік описів здійснюється в реєстрі описів із зазначенням у відповідних графах дати реєстрації, назви фонду, назви опису, кількості внесених до нього справ та їхніх крайніх дат, кількості аркушів у опису, а також номера фонду, номера опису, номеру тому опису та інвентарного номера.
Книгу обліку надходжень страхового фонду та фонду кори¬стування та Книгу обліку надходжень страхового фонду та фон¬ду користування унікальних документів НАФ, включених до Дер¬жавного реєстру національного культурного надбання, застосо-вують для реєстрації кожного відповідного надходження. Справи, що мають у зовнішньому оформленні або в додатку до них ма¬теріальні цінності, обліковуються у відповідній книзі, призна¬ченій для по одиничного та сумарного обліку кількості, стану і скла¬ду таких справ.
На кожний новостворений фонд заводиться справа фонду, якій присвоюється номер фонду, на який її заведено. Документи справи фонду мають постійний строк зберігання. До справи фонду включають історичну довідку, листування з фондоутворю-вачем (власником архіву); акти й інші документи, що фіксують зміни у назві, складі й обсязі фонду; копії характеристики фонду, складені для путівника (довідника); робочі інструкції та методичні вказівки з удосконалення й перероблення описів фонду, 3 опрацювання документів фонду; схеми систематизації його до¬кументів; відомості про користування документами фонду; матеріали перевірок наявності документів, про віднесення доку, ментів до категорії особливо цінних і унікальних; акти про ката¬логізацію фонду та внесення інформації до баз даних.
Документи справи фонду нумерують і складають аркуш засвідчувач, відповідно оформлюють. На документи справи фонду складається внутрішній опис. Справи фондів зберігаються у по¬рядку номерів фонду.
Для централізованого державного обліку документів НАФ державні архіви складають такі документи:
• паспорт архіву - обліковий документ періодичної звітнос¬ті, що містить відомості про кількість, стан та умови збері¬гання архівних документів та їх мікрокопій, склад довід¬кового апарату і кадри архіву;
• Державний реєстр національного культурного надбання. Унікальні документи НАФ;
• відомості про зміни у складі та обсязі фондів;
• картка архівного фонду;
• картка обліку унікальних документів НАФ, включених до Державного реєстрі/ національного культурного надбання;
• картка централізованого державного обліку архівної україніки.
Картка архівного фонду складається на кожний фонд, що уперше надійшов до архіву. Вона призначена для централізованого обліку документів НАФ і містить назку і номер архівного фонду, відомості про кількість і склад його одиниць зберігання, а також місце його зберігання. Картка фонду заповнюється на підставі аркуша фонду на 1 січня кожного року. Реєстрація змін у назві, складі та обсязі фондів ведеться в архівах протягом року. Раз на рік (до 1 березня поточного року) ця інформація подається ар¬хівному органу (до відома та для внесення змін у фондовий каталог) пофондово у "Відомостях про зміни у складі та обсязі фондів на 01.01 поточного року" та по архіву - у паспорті архіву.
Загалом облік здійснюється на основі надання архівним до¬кументам облікових номерів. Вони надаються архівним фондам, архівним описам, що розглядаються як сукупності документів, до складу яких можуть входити цілісні архівні фонди, нефондові документальні комплекси або їх частини; справам (одиниця зберігання, одиницям обліку) в межах архівних описів; окремий документам у межах справ (одиниць зберігання, одиниць обліку за внутрішніми описами.
Таким чином, в архівних установах забезпечується облік ар¬хівних документів на різних рівнях комплексів у двох видах -індивідуальний і сумарний (див. таблицю).
В облікових документах фіксуються також всі вибуття документів з архіву та зменшення їх кількості в результаті про¬ведення окремих видів внутріархівних робіт (експертизи цін¬ності, об'єднання справ в результаті перероблення описів, ре¬ставрації, розсекречення документів, звіряння й уточнення облікових даних, виявлення неточностей у підрахунку під час приймання; зняття з обліку загублених, невиправне пошкодже¬них справ тощо). Документи можуть бути зняті з обліку на під¬ставі актів про виділення до знищення документів, що не під¬лягають зберіганню; про виявлення справ, що не належать до Даного фонду, архіву; приймання-передавання документів до ін¬шого архіву; описування документів, перероблення архівних описів; про технічні помилки в облікових документах; про невиявлення справ, шляхи розшуку яких вичерпано; про невип-Равні пошкодження справ.
До допоміжнім облікових документів належать: книги обліку приймання документів на тимчасове та депоноване зберігання; паспорт архівосховища для сумарного обліку фондів, одиниць зберігання та їхнього стану в даному сховищі на 1 січня поточ-ного року; книга обліку видавання одиниць зберігання з архі¬восховища; книга обліку видавання документів у тимчасове ко¬ристування; книга і картотека обліку вибуття документів; покаж¬чик до аркушів фондів; книга обліку справ з особового складу; книга та картотека руху фондів, описів, справ (одиниць збе¬рігання, одиниць обліку) та ін.
В архівній установі забезпечується повна збереженість облі¬кових документів, для чого вони зосереджуються в ізольованому приміщенні і перебувають у віданні спеціального підрозділу або у працівника архіву, який відповідає за облік. За обліковими до¬кументами перевіряють наявність справ згідно з їхніми описо¬вими статтями і підсумковими записами в описах, що є важли¬вим елементом у забезпеченні збереженості архівних документів.
Загалом система облікових документів дозволяє на різних рівнях комплексів документів послідовно розкривати склад і зміст архівних фондів. Облікова документація архівних уста¬нов є створеним на єдиних науково-методичних засадах завер¬шеним обліково-довідковим комплексом, що органічно входить до довідкового апарату державних архівів. Правильно організо¬ваний облік забезпечує збереженість документів НАФ, закрі¬плюючи їх систематизацію і зберігання за єдиними для всіх сховищ одиницями обліку. Відтворений в облікових формах склад, зміст і обсяг документів забезпечує їхній адресний пошук, створюючи фундамент довідкового апарату архівної установи.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
