| Ekzor | Дата: П`ятниця, 23.12.2011, 16:30 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Поряд із пошкодженнями різного характеру у окремих людей хірургія має справу також з груповими травмами, які зустрічаються та повторюються у людей певних професій або груп, що перебувають у подібних умовах. Такі травми об'єднуються в поняття "травматизм". Під терміном "травматизм" розуміють як значні, тяжкі травми, так і дрібні пошкодження, мікротравми. Останні численні і мають вагу не стільки самі по собі, скільки як джерело інфекційних ускладнень, що призводять до тимчасової втрати працездатності.
Травматизм ділять на виробничий та невиробничий. На частку першого припадає близько 20 %, тобто кількісно різко переважає невиробничий травматизм. Виробничий травматизм у свою чергу ділиться на промисловий та сільськогосподарський. До промислового травматизму належать травми не тільки на заводах, фабриках, у майстернях, але й у працівників транспорту, будівельників тощо.
Невиробничий травматизм включає такі види: транспортний (залізничний, автодорожний, авіаційний), вуличний, побутовий, спортивний та дитячий. Останній травматизм виділений в окрему групу лише з біологічних міркувань, а саме внаслідок неадекватного сприйняття дітьми загрозливих чинників навколишнього середовища через незрілість їх ЦНС, а також відсутність життєвого досвіду та підвищену допитливість і рухливість. Причини невиробничого травматизму у дітей і дорослих однакові.
Виробничий травматизм пов'язаний з виконанням завдань на виробництві - у промисловості чи сільському господарстві.
Основні причини виробничого травматизму - незадовільні умови праці, недосконалі або несправні знаряддя виробництва або неправильна їх експлуатація, особистий стан працівника тощо. Серед цих загальних причин виробничого травматизму є безліч конкретних обставин, пов'язаних з особливостями організації праці на виробництві, його арсеналом, складом та кваліфікацією робітників тощо. Порушення техніки безпеки на виробництві, застаріла та несправна техніка, погані санітарно-гігієнічні умови праці (захаращеність робочого місця, забруднення повітря, неадекватне освітлення), недостатня кваліфікація робітника, перевтома, численні конструктивні недоліки станків та машин тощо сприяють травматизмові.
Найпоширеніші виробничі травми:
рани, забиття, опіки, електротравми. Сільськогосподарський травматизм сьогодні в зв'язку з механізацією та електрифікацією сільського господарства за структурою мало чим відрізняється від промислового. Також переважають поранення, забиття, закриті пошкодження, переважно кінцівок (понад 80 %), значно рідше - внутрішніх органів. До 70 % травм - легкі.
Більшість травм належить до невиробничих. Найбільшу тривогу викликає дорожньо-транспортний травматизм, який образно називають "війною на дорогах". Жертвами цього виду травматизму щорічно стають мільйони людей, четверть мільйону помирають на місці Якщо взяти до уваги недосконалість обліку, статистики травм та, власне, визначення поняття смерті від травми, то можна з впевністю сказати, що кількість жертв цього виду травматизму набагато більша, ніж повідомляється офіційно.
НЕБЕЗПЕЧНІ ТА ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ
Аналіз причин виробничого травматизму свідчить, що від 33 до 47% нещасних випадків щорічно відбуваються внаслідок наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
Небезпечний виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого погіршення здоров'я.
Шкідливий виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого на працюючого приводить до захворювання або зниження працездатності.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на 4 класи:
фізичні;
хімічні;
біологічні;
психофізіологічні.
До фізичних факторів належать рухомі машини та механізми; невідповідність нормам мікроклімату в робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань; недостатня освітленість робочої зони тощо.
До хімічних факторів відносять шкідливі для організму людини речовини: загальнотоксичні, подразнюючі, канцерогенні (що викликають пухлини), сенсибілізуючі (що викликають алергічні захворювання), мутагенні (що впливають на статеві клітини організму). В цю групу входять шкідливі пари бензолу і толуолу, окисел вуглецю, сірчаний газ, окисел азоту, хлор, а також аерозолі плюмбуму (свинцю), сполуки хрому, токсичний пил при різанні бронзи та латуні тощо. Окрім того до них відносяться агресивні рідини, які можуть викликати гострі та хронічні захворювання шкіри: кислоти, луги, лаки, розчинники, епоксидні смоли тощо.
Хімічні фактори розділяють:
1) по характеру дії на організм людини (токсичні, викликаючи подразнення, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні);
2) по шляху проникнення в організм людини через: органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряний покров та слизисту оболонку.
До біологічних факторів відносять патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, гриби) та макроорганізми (рослини та тварини).
До психофізіологічних факторів відносять:
а) фізичні перевантаження: статичні і динамічні;
б) нервово-психічні перевантаження: розумова перенапруга,
монотонність праці, емоційні перевантаження.
Найбільш небезпечними виробничими факторами є шкідливі речовини.
Шкідливою називається речовина, яка при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог ТБ викликає виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров'я, як в процесі праці, так і в наступні роки.
По ступеню впливу на організм шкідливі речовини поділяються на 4 класи небезпеки:
надзвичайно небезпечні;
високонебезпечні (надтонебезпечні);
помірно небезпечні;
малонебезпечні.
ПОНЯТТЯ ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК ТА ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
В результаті дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів, шкідливих речовин можуть мати місце нещасні випадки і професійні захворювання.
Нещасні випадки на виробництві - це випадки з робітником, пов'язані з дією на нього шкідливого виробничого фактора при виконанні ним трудових обов'язків або завдання керівника робіт, які приводять до травми.
До травм відносяться: переломи, опіки , поранення, ураження електричним струмом, отруєння тощо.
Виробнича травма - це травма, отримана робітником на виробництві і пов'язана з недотриманням вимог безпеки праці.
Висновок про тяжкість травми дають лікарі, керуючись відповідною класифікацією, затвердженою Міністерством охорони здоров'я.
Всі нещасні випадки поділяються на пов'язані з виробництвом і побутові.
Нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом, якщо він мав місце:
на протязі робочого часу (в тому числі і під час встановленої перерви);
перед початком і по закінченні роботи;
при виконанні робіт в позаурочний час, у вихідні і святкові дні на території підприємства і поза підприємством;
при виконанні потерпілим завдання адміністрації підприємства;
по дорозі на роботу і з роботи транспортом підприємства.
Якщо встановлено, що нещасний випадок мав місце:
* при виготовленні потерпілим у власних цілях без дозволу адміністрації будь-яких предметів, або використанні у власних цілях транспортних засобів, механізмів, обладнання, матеріальних цінностей, інструмента, які належать підприємству, або при їх крадіжці;
* при спортивних іграх на території підприємства;
* в результаті сп'яніння то він може бути визнаний не пов'язаним із виробництвом.
Однак, якщо встановлено, що травма пов'язана з виробництвом, але головною технічною або організаційною причиною її стало порушення правил і норм ОП (незадовільний стан обладнання, проходів, освітлення, неправильна організація або відсутність контролю за виконанням робіт), то нещасний випадок повинен бути признаним пов'язаним з виробництвом.
Нещасний випадок вважається пов'язаним з роботою, якщо він відбувся:
* при виконанні трудових обов'язків, в тому числі і під час відрядження;
* при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства, хоча і без доручення адміністрації;
* при виконанні державних або громадських обов'язків, пов'язаних з підприємством, в якому робітник працює;
* поблизу підприємства на протязі робочого часу, якщо знаходження там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку;
* при слідуванні на роботу або з роботи (не на транспорті підприємства);
* при виконанні донорських функцій;
* за час спортивних змагань за підприємство.
Адміністрація несе повну відповідальність тільки за нещасні випадки, пов'язані з виробництвом.
При порушенні норм виробничої санітарії працюючий може отримати професійне захворювання.
Професійним називається захворювання, спричинене впливом на працівників шкідливих умов праці.
Міністерством охорони здоров'я затверджений перелік професійних захворювань та Інструкція по його застосуванню. Цей перелік містить специфічні професійні захворювання, які виникають під впливом шкідливих факторів, властивих даній професії, умовам праці, а також захворювання, які зустрічаються в даних умовах частіше за інші.
До професійних відносять всі хвороби, які виникли внаслідок впливу на працюючого шкідливих виробничих факторів. До них належать хвороби, які виникли внаслідок зміни атмосферного тиску (кесонна хвороба, гірна хвороба та ін.), хвороби внаслідок впливу професійного пилу (пневмоконіози), хвороби шкіри від дії подразнюючих і токсичних речовин (дерматити, язви) та інші хвороби.
Професійне захворювання, яке виникає на протязі малого проміжку часу (однієї зміни або доби) називається гострим, а яке виникає на протязі більш тривалого часу - хронічним.
Професійне отруєння - це окремий випадок професійного захворювання. Отруєння може бути гострим, тобто таким, що сталося в результаті одноразового впливу на людину великої дози отруйної речовини, і хронічним, тобто таким, що розвивалося протягом тривалого часу, наприклад кількох років, внаслідок систематичного впливу порівняно малих доз шкідливих речовин.
Наявність професійного захворювання встановлюється компетентними медичними органами.
ПРИЧИНИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
Для розробки заходів попередження нещасних випадків необхідно виявити причини, що їх викликають. Загальноприйнятої класифікації причин нещасних випадків не існує. Однак, аналіз причин нещасних випадків дозволяє поділити їх умовно на:
* організаційні;
* технічні;
* санітарно-гігієнічні;
* психофізіологічні;
* економічні;
* соціально-психологічні.
Організаційні - відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням;
технічні -- несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування;
санітарно-гігієнічні -- підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни;
психофізіологічні -- помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі;
економічні -- неритмічність роботи; прагнення до виконання надурочних робіт; недоліки в побутових умовах, у забезпеченні дитячими закладами; порушення термінів отримання заробітної плати тощо.
соціально-психологічні -- нездоровий психологічний клімат в колективі.
РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Адміністрація підприємства повинна проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, яке розробляється Держдепартаментом України по нагляду за ОП за участю профспілок і затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розслідування проводиться за участю представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадках, передбачених законодавством, також за участю представників органів державного нагляду, управління ОП та профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку або професійного захворювання складається акт за встановленою формою, один із примірників якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій зацікавленій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови адміністрації підприємства скласти акт про нещасний випадок або професійне захворювання, чи незгоди потерпілого або іншої зацікавленої особи із змістом акту, питання вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Органи по розгляду трудових спорів при необхідності одержують відповідний висновок представника органу державного нагляду, або органу державного управління ОП, або профспілкового органу.
Відповідальність за своєчасне розслідування та облік нещасних випадків, а також за виконання заходів по їх попередженню несе керівник підприємства та начальники підрозділів.
За результатами розслідування складається акт за формою Н-1 і беруться на облік нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:
- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу (термін "робочий час" - це час, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися, і цей порядок встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку), або за дорученням власника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;
- приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, під час виконання заходів особистої гігієни;
- проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства або на транспорті сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження власника;
- використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням власника;
- провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий (дії в інтересах підприємства - дії працівника, які не входять до кола його виробничих завдань чи прямих обов'язків, наприклад, надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства);
- ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
- надання підприємством шефської допомоги;
- перебування на транспортному засобі або його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього виробничого фактора чи середовища;
- прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням власника.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
