| Ekzor | Дата: П`ятниця, 23.12.2011, 16:13 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| «Кодекс поведінки в електронній промисловості» - (ЕІСС - Electronics Industry Supplier Code of Conduct) був розроблений в 2004 p. компаніями Hewlett-Packard, Dell, і IBM. До цього стандарту тепер приєдналися 40 найбільших корпорації електронної галузі, а також їхні постачальники.
Зараз розроблена і впроваджена версія 3.0 цього стандарту (2009 p.). Його розповсюдженням займається Громадська коаліція електронної промисловості (ЕІСС - Electronic Industry Citizenship Coalition).
Кодекс встановлює положення, покликані забезпечити безпеку умов праці на підприємствах ланцюжків постачання електронної промисловості, поважне та гідне ставлення до працівників, етику і екологічну відповідальність.
Кодекс складається з 5-ти розділів:
A. Трудові відносини (свобода вибору зайнятості, відмова від використання дитячої праці, тривалість робочого часу, грошові та негрошові компенсації, гуманний поводження, недопущення дискримінації, свобода об'єднань).
B. Охорона здоров'я та безпека.
C. Охорона довкілля (дозволи природоохоронних органів і звітність, запобігання забрудненню і виснаженню ресурсів, шкідливі речовини, стічні води й тверді відходи, атмосферні викиди, обмеження вмісту в продуктах речовин і матеріалів).
D. Система управління, (прийняті зобов'язання, підзвітність і відповідальність управління, законодавчі вимоги і специфікації клієнтів, оцінка ризику та управління ризиками, завдання вдосконалення, навчання, комунікація, зворотний зв'язок з працівниками і їхня участь в управлінні,
аудит і оцінка, процеси корегувальної діяльності, документування реєстрація).
Е. Етика (цілісність бізнесу, відмова від практики неправомірних переваг, розголошення інформації, інтелектуальна власність, чесність комерційної діяльності, реклами і конкуренції, охорона таємниці особистості).
Вимоги охорони праці (Розділ В. Охорона здоров'я та безпека), Створення здорового й безпечного виробничого середовища допомагає не тільки знизити кількість випадків професійних захворювань і виробничих травм, але й оптимізувати якість продуктів і послуг, досягти узгодженості виробничого процесу, зберегти цінні робочі кадри та підняти загальний моральний дух колективу. Діагностика й рішення проблем охорони здоров'я та забезпечення безпеки виробничих процесів здійснюються більш ефективно за умови безперервного активного залучення працівників і підвищення рівня їхньої освіти.
Питання охорони здоров'я та безпеки регламентуються в такий спосіб:
1) Охорона праці
Безпека працівників, професійна діяльність яких пов'язана з потенційними ризиками, обумовленими використанням електрики й інших енергоносіїв, джерел відкритого полум'я, транспортних засобів, виконанням робіт на висоті та ін., повинна забезпечуватися за рахунок використання адекватних проектних і технічних рішень, вживання організаційних заходів, виконання профілактичного технічного обслуговування, дотримання процедур техніки безпеки та організації безперервного навчання працівників з питань безпеки праці. У ситуації, коли вищезгадані заходи не дозволяють задовільно контролювати чинники ризику, персонал необхідно забезпечити відповідними засобами індивідуального захисту. Звернення працівниками уваги керівництва до питань безпеки в жодному разі не спричиняє застосування до них заходів дисциплінарного стягнення.
2) Підготовленість до надзвичайних ситуацій
Завдання діагностики й оцінки надзвичайних ситуацій і обставин, а також мінімізації їхніх негативних наслідків, вирішуються через реалізацію планів дії в надзвичайних ситуаціях і вживання відповідних заходів реагування, включаючи аварійну звітність, оповіщення та евакуацію персоналу, навчання та тренування працівників, встановлення адекватного устаткування для виявлення та усунення загорянь, устрій необхідних аварійних виходів і складання планів дій по ліквідації наслідків.
3) Виробничі травми та професійні захворювання
ПОВИННІ передбачатися процедури і системи для запобігання, керування, відстеження та формальної реєстрації у звітах випадків виробничих травм і професійних захворювань, включаючи заходи, покликані вирішити завдання:
a) стимулювання відповідної звітності з боку працівників;
b) класифікації та документування всіх випадків виробничих травм і професійних захворювань;
c) надання необхідної медичної допомоги;
d) дослідження причин цих випадків та прийняття заходів для їх усунення;
е) реабілітації постраждалих працівників для якнайшвидшого повернення до виконання службових обов'язків.
4) Виробнича гігієна
Ситуації прямого контакту працівників з потенційно небезпечними хімічними, біологічними й фізичними чинниками повинні ідентифікуватися, оцінюватися та контролюватися. Для контролю небезпечних інтенсивних впливів повинні використовуватися як технічні, так і адміністративні засоби. У ситуаціях, коли вищезгадані заходи не дозволяють задовільно вирішити проблему контролю чинників ризику, для охорони здоров'я персоналу передбачаються програми забезпечення засобами індивідуального захисту.
5) Фізично важка праця
Ризики необхідності виконання працівниками фізично важких робіт, утому числі пов'язаних з немеханізованим навантаженням/ розвантаженням матеріалів, підйомом важких або численних вантажів, тривалим стоянням або виконанням монотонних чи потребуючих значних фізичних зусиль складальних операцій, повинні ідентифікуватися, оцінюватися та контролюватися.
6) Забезпечення безпеки експлуатації механізмів і машин
Механізми і машини виробничого призначення повинні оцінюватися на предмет ідентифікації пов'язаних з їхньою роботою ризиків. Для забезпечення безпеки працівників машини й механізми повинні бути оснащені відповідними засобами фізичного захисту, огородженнями та пристроями блокування.
7) Санітарія, харчування, побутові приміщення
Працівникам надається можливість вільного користування туалетними кімнатами, що утримуються в чистоті, джерелами господарсько-питного водопостачання та приміщеннями для приготування, зберігання і прийняття їжі, які відповідають встановленим санітарним нормам. Приміщення для відпочинку, повинні підтримуватися в чистоті, відповідати застосовним нормам безпеки, мати необхідні аварійні виходи та бути оснащеними необхідними системами опалення, вентиляції та гарячого водопостачання для можливості прийняття ванни (душу). Розмір приміщень для відпочинку визначається виходячи з мінімальної площі особистого простору та облаштування вхідних/вихідних зон, що задовольняють розумним вимогам комфорту.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
