| kukusua | Дата: П`ятниця, 21.12.2012, 18:02 | Повідомлення # 1 |
 Селянин
Група: Користувачі
Повідомлень: 31
Статус: Offline
| Стаття 6. Права громадян на охорону праці при укладенні
трудового договору
Умови трудового договору не можуть містити положень, які не
відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону
праці, що діють в Україні.
При укладенні трудового договору громадянин має бути
проінформований власником під розписку про умови праці на
підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати,
небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто,
можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про його права на
пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до
законодавства і колективного договору.
Забороняється укладення трудового договору з громадянином,
якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за
станом здоров'я.
Стаття 7. Права працівників на охорону праці під час
роботи на підприємстві
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних
процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів
виробництва, стан засобів колективного та індивідуального
захисту, що використовуються працівником, а також
санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних
актів про охорону праці.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо
створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи
здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього
природного середовища. Факт наявності такої ситуації
підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з
участю представника профспілки і уповноваженого трудового
колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом
державного нагляду за охороною праці з участю представника
профспілки.
За період простою з цих причин не з вини працівника за ним
зберігається середній заробіток.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним
бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці,
умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку
працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі,
передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного
заробітку.
Працівників, які за станом здоров'я потребують надання легшої
роботи, власник повинен відповідно до медичного висновку
перевести, за їх згодою, на таку роботу тимчасово або без
обмеження строку.
Оплата праці при переведенні працівників за станом здоров'я
на легшу нижчеоплачувану роботу або виплата їм допомоги по
соціальному страхуванню провадяться згідно з законодавством.
На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці,
окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду
чи службою охорони праці за працівниками зберігається місце
роботи.
Стаття 8. Соціальне страхування від нещасних випадків
і професійних захворювань
Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному
страхуванню власником від нещасних випадків і професійних
захворювань.
Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що
визначаються законодавством і колективним договором (угодою,
трудовим договором).
Із фонду соціального страхування здійснюються виплати сум, що
належать потерпілому працівникові за період його тимчасової
непрацездатності або в порядку відшкодування шкоди та одноразової
допомоги, передбаченої статтею 11 цього Закону. Власник
зобов'язаний повернути зазначені суми до фонду соціального
страхування, якщо нещасний випадок або професійне захворювання
сталися з вини власника.
Стаття 9. Право працівників на пільги і компенсації
за важкі та шкідливі умови праці
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими
умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним
харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами,
газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви
санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого
часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату
праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що
надаються в передбаченому законодавством порядку.
При роз'їзному характері роботи працівнику виплачується
грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного
харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на
умовах, передбачених колективним договором.
Власник може за свої кошти додатково встановлювати за
колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникам
пільги і компенсації, не передбачені чинним законодавством.
Протягом дії трудового договору власник повинен своєчасно
інформувати працівника про зміни у виробничих умовах та в розмірах
пільг і компенсацій, включаючи й ті, що надаються йому додатково.
Стаття 10. Видача працівникам спецодягу, інших засобів
індивідуального захисту, змиваючих
та знешкоджуючих засобів
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а
також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у
несприятливих температурних умовах, працівникам видаються
безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне
взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та
знешкоджуючі засоби.
Власник зобов'язаний організувати комплектування та утримання
засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів
про охорону праці.
Власник компенсує працівникові витрати на придбання спецодягу
та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений
нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений
придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів
не з вини працівника власник зобов'язаний замінити їх за свій
рахунок.
Стаття 11. Відшкодування власником шкоди працівникам
у разі ушкодження їх здоров'я
Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду,
заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,
пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі
втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити
потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову
допомогу. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником,
не враховуються.
Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним
договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до
медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату
працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної
з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен
процент втрати ним професійної працездатності.
У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен
бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю,
крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманця
померлого, а також на його дитину, яка народилася після його
смерті.
Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання
потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір
одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається
трудовим колективом за поданням власника та профспілкового
комітету підприємства, але не більш як на п'ятдесят процентів.
Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по
розслідуванню нещасного випадку.
Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому
числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних
засобів, по догляду за ним та інші види медичної і соціальної
допомоги відповідно до медичного висновку, що видається у
встановленому порядку; подає інвалідам праці, включаючи
не працюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні
соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості - за
рахунок підприємства.
За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з
нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням,
зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на
весь період до відновлення працездатності або визнання їх у
встановленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання
потерпілим попередньої роботи власник зобов'язаний забезпечити
відповідно до медичних рекомендацій його перепідготовку і
працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи.
Якщо власник не має можливості працевлаштувати на своєму
підприємстві осіб, які частково втратили працездатність, але не
стали інвалідами, він зобов'язаний відрахувати цільовим
призначенням до Державного фонду сприяння зайнятості населення
кошти у розмірі середньорічної заробітної плати працівників за
кожне нестворене робоче місце для таких осіб. Працевлаштування цих
осіб здійснюється державною службою зайнятості населення.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком
на виробництві або професійним захворюванням зараховується до
стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу
роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії
на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Стаття 12. Відшкодування моральної шкоди
Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо
небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати
потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків,
вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання,
заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу,
що спричинило погіршення або позбавлення можливостей
реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з
оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального
характеру.
Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим
працездатності.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається
законодавством.
|
| |
| |
Головна 
