| Ekzor | Дата: Четвер, 16.06.2011, 22:06 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Афінська демократія — етап в історії Стародавніх Афін, що охоплює період з 500 по 321 до н. е., коли у місті-державі Афіни існувала демократична форма правління. У добу Афінської демократії будь-який громадянин мав право (вважалося навіть, що всі громадяни, що піклуються про інтереси суспільства, зобов'язані) брати участь у роботі суверенних зборів. Розробка порядку денного зборів і повсякденне керівництво містом здійснювалися радою. Судові й аудиторські функції — великим журі. Членство як в раді, так і в журі надавалося за жеребом. Будь-який громадянин мав рівні шанси бути сьогодні правителем Афін, а завтра — верховним суддею. Перший ідеолог демократії, Перикл, відстоював цю форму правління на тій підставі, що вона сприяє прояву терпимості і громадянськості. Він ввів плату за роботу в журі, яка дорівнювала приблизно денному доходу працівника. Пізніше такий порядок був розповсюджений на членів ради та асамблеї. Як зазначав Аристотель, це дало можливість брати участь у роботі асамблеї бідним. Подібно до Платона та Фукідіда, Аристотель був проти демократичної форми правління. Всі троє вважали її незахищеною від неосвічених демагогів і такою, що сприяє експропріації власників. Однак залишок їх відношення до демократії зберігся у слові, яке нині є запозиченим у греків, — давньогрецькою мовою «idiotes», що означало «приватні громадяни». Серйозне обговорення питання про відродження Афінської демократії як можливої моделі державного устрою не відновилося аж до нашого часу. Зараз, коли комп'ютерна технологія зняла всі перешкоди на шляху широкої участі людей у прийнятті рішень, цей феномен почали досліджувати в якості ймовірної життєздатної альтернативи представницької демократії.
Афінська політія, або Афінська Конституція — трактат про державний устрій Стародавніх Афін, частина обширної праці Аристотеля, так званих «Політій», що містила в собі історію і опис ладу не менше як 158 грецьких і варварських держав. Одна з двох відомих копій «Афінської політії» на папірусі зберігається нині в Британському музеї в Лондоні. За своїм змістом «Афінська політія» Аристотеля поділяється на дві частини — історичну і систематичну. Перша містить у собі історію афінського державного ладу до кінця V століття, закінчуючи відновленням демократії в 403 до н. е. (Глави 1-41). Друга подає опис самого ладу, яким він був в часи Аристотеля, в IV столітті до н. е.
Таким чином, «Афінська політія» — той твір давнини, в якому вперше знаходимо зв'язну історію і зв'язний опис афінського державного ладу. Вона розкриває його поступовий, органічний розвиток. За «Політією» падіння монархії і перехід до аристократії здійснюється повільно, з чудовою послідовністю: архонт, спочатку особа менш важлива, що займає третє місце, підноситься мало-помалу до положення першого, стає вище не тільки полемарха, але й самого басилевса, радником і помічником якого він, можливо, спочатку був, а Басилевс з монарха перетворюється на другорядну особу — у другого архонта, завідувача переважно справами культу. Формального скасування царської влади тут немає: це — еволюція, а не революція. Потім поступово демократія займає місце аристократії. Багато чого з того, що приписувалося Солону і вважалося нововведенням, за «Політією» Аристотеля виявляється існувало і до нього. Тиран Пісістрат — багато в чому продовжувач і навіть завершитель справи Солона, а в історії зовнішньої могутності Афін — попередник вождів демократії V століття. Клісфенова реформа — подальший розвиток в ширших розмірах принципів, які в зачатку існували і раніше. Поступово відбувається демократизація Афін після Клісфена. В подальшому у державному ладі Афін зберігаються свого роду «пережитки», як, наприклад, подвійний жереб. Відкривається доступ до посад для нижчих класів. Сам Перикл виявляється зовсім не таким новатором, яким його зображали історики нового часу (зокрема, Макс Дункер).
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
