| Ekzor | Дата: Четвер, 16.06.2011, 21:55 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| У ХVІ ст. у ремісничому виробництві відбулись зрушення. Почало застосовуватись водяне колесо. Нижньобійне застосовувалось ще з античності. З ХІІІ ст. застосовується верхньобійне – водою, що падає. Його стали застосовувати у гірничій справі, металургії, паперовому виробництві, виготовленні сукна. У ХІІІ ст. винайдена ручна прялка, в ХV – самопрялка, що виконувала 2 операції – скручування і намотування ниток. Вертикальний верстат був замінений горизонтальним. Уже в ХІІ ст. з‘явились сукновальні водяні млини. Було удосконелене фарбування, з‘явились нові фарбники. З ХV ст. – глибинні шахти приходять на зміну відкритому видобутку руд. Почали будувати шахти із штольнями і штреками. Замість кричного способу виплавки металу почали використовувати доменний. Для кування металу почали застосовувати важкий механічний молот з приводом від водяного колеса. Почала розвиватись друкарська справа. З ХV ст. з‘явились кишенькові годинники. У ХV ст. деревне вугілля почали заміняти кам‘яним. Зріс розподіл праці, поглибилась спеціалізація, з‘явились нові професії. В ХІV – ХV ст. були досягнені успіхи у суднобудуванні та мореплавстві. Збільшились розміри кораблів, поліпшилось їх технічне оснащення. Зросли морські перевезення і розширилась світова торгівля, в т.ч. і товарами масового попиту. У сільському господарстві не було великих зрушень, але знаряддя праці стали досконалішими, легшими, зручнішими. Меліорація та зрошення збільшили площі оброблюваних земель. Все ширше практикувались добрива. З‘явилось багатопілля і засівання травами. У деяких районах намітилась галузева спеціалізація: в Голландії розводили молочну худобу, в Рейнській області Німеччини – виноградарство, в Кастилії – тонкорунне вівчарство. Але для масштабного виробництва потрібне було первісне нагромадження. У ХVІ – ХVІІ ст. грошові нагромадження купців, лихварів зросли за рахунок позик королям під великі проценти, позик дворянам, ремісникам. Нагромаджувались кошти і шляхом торгівлі в умовах меркантилізму і протекціонізму. Суттєвим джерелом нагромаджень були колоніальні грабунки, торгівля чорними рабами. Слідом за іспанцями та португальцями на шлях колоніальних грабунків стали голландці та англійці. Приток колоніального золота і срібла викликали інфляцію в західноєвропейських країнах, а підприємці збагатились. Наявність вільних людей, які могли стати найманими робітниками теж сприяла переходу до нового способу виробництва. В Англії відбувались обгородження земель під пасовиська, де було по 200 чоловік, залишилось 2-3 пастухи. В Англії, Франції, Нідерландах, Іспанії були закони проти жебрацтва. Так створювалась резервна армія найманої праці. Першою формою капіталістичного виробництва була проста капіталістична кооперація, коли виробник експлуатував дрібних ремісників, що виконували одноденну роботу. Згодом виникли мануфактури, вільні від цехових обмежень і регламентів. Існувало три основних типи мануфактури – централізована, розсіяна і змішана. Централізована – велике капіталістичне виробництво з десятками і сотнями робітників. Розсіяна – коли роздавальник чи купець-підприємець роздавав ремісникам-надомникам роботу, постачаючи їх сировиною і збуваючи їх вироби. В поземельні відносини проникла оренда, фермерство. А в Центральній і Східній Європі залишалось панщинне господарство на кріпацькій праці. Основною соціальною і політичною силою тут лишалось дворянство. Цей же шлях – в Східній Німеччині. Буржуазія (фр.) – жителі міст. Походила з торгово-лихварської та ремісничої верхівки. Її антипод – наймані робітники – мануфактурний пролетаріат. Він включав і передпролетарські маси. – підмайстрів, майстрів-надомників, пауперів, сільських наймитів, поденних найманців. Поява пролетаріату пов‘язана з появою фабричних виробництв. Станова монархія в умовах нових відносин поступилась місцем абсолютизму. Королівська влада так посилилась, що змогла підкорити собі феодальну аристократію і правити з допомогою бюрократичного апарату. Законодавство, податки, політика стали прерогативою королівської влади разом з вузьким колом знаті і чиновництва. Королі підкорили собі й церкву, заволодівши її багатствами.
Певні зміни в стані продуктивних сил Західної Європи свідчать про те, що в XVI ст. дрібне господарство основних виробників суспільства-ремісника і селянина - вичерпало свої можливості і стало нездатним до подальшого самостійного розвитку Економічне становище дрібного виробника мінялося, тому що зараз він був змушений витрачати все більше і більше коштів на придбання необхідних йому знарядь праці. Це полегшило встановлення економічної залежно від ремісника купця чи іншого власника капіталу сприяло розкладу дрібного виробництва, його підпорядкування капіталу,змушувало в кінцевому підсумку дрібну промисловість поступитися своїм місцем більше продуктивним капіталістичним форм виробництва. Крім того, ремісник часто змушений був брати в купця в тимчасове користування знаряддя праці або гроші в борг на їх придбання. У даному випадку дрібний виробник майже цілком перетворювався вже в найманого робітника, який отримував заробітну плату. Так поступово виникала нова форма виробництва, коли безпосередній виробник був позбавлений права власності на своє господарство і засоби виробництва. Така форма промислового виробництва отримала назву капіталістичної домашньої промисловості. Отже, нижчою формою капіталістичної промисловості, коли вона ще зберігала характер дрібного виробництва, була робота на дому, або розсіяна мануфактура.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
