Ekzor | Дата: Четвер, 16.06.2011, 21:29 | Повідомлення # 1 |
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Після капітуляції 2 вересня 1945 p. територія Японії була окупована американськими військами. До 1952 р. політичне й економічне життя країни визначалося американською окупаційною владою. Головнокомандуючому союзницькими окупаційними силами були підпорядковані урядовий апарат, усі політичні інститути, включаючи імператора. У жовтні-листопаді 1945 р. було видано низку декретів, спрямованих на демократизацію та демілітаризацію країни. Дозволялася діяльність політичних партій, вводилися основні громадянські свободи. Було проголошено загальне виборче право, прийнято закон про профспілки, який надавав право на колективні договори і страйки. З метою демілітаризації країни всі збройні сили були демобілізовані, мілітаристські організації розпущено, а військові установи і таємна поліція — ліквідовано. Була проведена чистка державних установ і політичних організацій від воєнно-фашистських елементів. В економічній сфері в жовтні 1946 р. було проведено демократичну аграрну реформу, що ліквідувала поміщицьке землеволодіння. З травня 1947 р. набрала чинності нова конституція Японії. Вона проголосила суверенну владу народу, але зберегла інститут імператора як «символу держави та єдності нації». Імператор навіть формально не є главою держави. Вищим законодавчим органом держави є двопалатний парламент. Міжнародна конференція в Сан-Франциско 4-8 вересня 1951 р. завершилася підписанням з Японією мирного договору та американо-японського Договору про безпеку. Згідно з договорами визначався повний суверенітет Японії в межах території, припинявся стан війни, Японія визнавала незалежність Кореї та відмовлялася від претензій на низку територій. Упродовж 1952-1970 pp. середньорічні темпи приросту промислового виробництва становили 15,2% (у ФРН, Італії — 7,4%, СІЛА — 4%). Створювалися найсучасніші галузі виробництва — металургія, автомобіле-, судно- та приладобудування, хімічна промисловість, електроенергетика. Японія стала світовим лідером у виробництві електро- та радіотехнічних товарів. Щорічний приріст валового внутрішнього продукту (ВВП) становив 11%, що в 2-3 рази перевищувало показники західних держав. У 1968 р. Японія за цим показником вийшла на друге місце після США. Економічному диву» сприяли традиційні ідеали та прагнення японського народу, вміло скеровані владою в русло ефективного розвитку. Успішний економічний розвиток Японії досягнутий самовідданою й організованою працею японців, випуском продукції найвищих світових стандартів. Швидкому економічному зростанню допомагали і зовнішні чинники — доступ до американських кредитів і західних технологічних розробок. Японія у порівнянні з іншими державами не несла істотних витрат на оборону. До 1988 р. її видатки на «сили оборони» не перевищували 1% ВВП. В окремі періоди японську промисловість суттєво підтримували воєнні замовлення США. Розвиток японської економіки був перерваний енергетичною кризою 1974-1975 pp. Лише за 1974 р. ціни на нафту зросли в 4 рази. Наприкінці 80-х pp. Японія випередила США за обсягом ВВП на душу населення, вийшла на перше місце у світі за промисловим експортом, золотовалютними запасами, стала найбільшим кредитором у світі. Зросла її частка у багатьох видах виробництва, особливо технічно складних. Почалося зростання японських інвестицій за кордоном, у тому числі в США і Західній Європі. У політичному житті післявоєнної Японії домінувала Ліберально-демократична партія (ЛДП).
http://vkontakte.ru/id18182352
|
|
| |