| Ekzor | Дата: Четвер, 16.06.2011, 20:38 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Перемога Об'єднаних націй — СРСР, США, Великої Британії та їх союзників над агресивними державами "осі" в Другій світовій війні докорінно змінила ситуацію у світі і визначила майбутній розвиток держав на десятиріччя. Призвідниці війни — Німеччина, Італія й Японія, що раніше мали статус великих держав, внаслідок воєнної поразки були не лише ослаблені в економічному відношенні, а й втратили на певний час можливість брати активну участь у міжнародному житті. З іншого боку, Франція і Велика Британія, зазнавши великих матеріальних втрат у війні, також втрачають статус світових держав. Наприкінці 40-х pp. у світі виникла низка регіональних конфліктів: у Кореї, Індокитаї, на Близькому Сході. їхнє загострення в результаті втручання Радянського Союзу та США серйозно ускладнило міжнародну обстановку. У Кореї, яка була розділена по 38-й паралелі на американську та радянську зони окупації, у 1948 р. було проголошено Республіку Корея з центром у Сеулі та Корейську Народно-Демокра-тичну Республіку (КНДР) зі столицею у Пхеньяні. Збройний конфлікт між двома корейськими державами почався 25 червня 1950 р. У результаті наступу армії КНДР південнокорейські війська зазнали поразки. Однак президент США Г. Трумен послав їм на допомогу американський десант на чолі з генералом Макарту-ром. Зроблено це було з санкції ООН. Уже в жовтні того ж року американські і південнокорейські війська перейшли 38 паралель і вступили на територію КНДР У відповідь на допомогу північно-корейському режиму прийшла китайська армія на чолі з Пен Дехуаєм. Радянський Союз направив у КНДР дві авіадивізії під командуванням генерала І. Кожедуба. Після цього китайські і пів-нічнокорейські війська переходять у наступ. Обстановка навколо корейського конфлікту ще більше загострилася. 30 листопада 1950 р. президент Г Трумен заявив, що США готові використати в ході конфлікту всі військові засоби, включаючи ядерну зброю. Уперше виникла небезпека переростання локального конфлікту в ядерну війну. І все ж здоровий глузд виявився сильнішим від військових та політичних амбіцій. В Індокитаї з 1946 р. тривала колоніальна війна Франції проти національно-визвольного руху народів В´єтнаму, Лаосу та Камбоджі. На Близькому Сході у відповідності з рішенням ООН на палестинській землі мали утворитися арабська та єврейська держави. Однак у результаті арабо-єврейського протистояння виникла війна 1948-1949 pp., яка призвела до захоплення Ізраїлем половини території, відведеної для арабської держави. 12 березня 1946 р. президент Трумен звернувся з посланням до конгресу США, в якому проголосив доктрину стримування Радянського Союзу у зв'язку з комуністичною загрозою, що нависла над країнами Європи та Азії, зокрема над Грецією і Туреччиною. Президент заявив про намір надати Греції і Туреччині військову й економічну допомогу у розмірі 400 млн. дол. Трумен визначив зміст суперництва, що почалося між США і СРСР, як конфлікт між демократією і тоталітаризмом. Так з'явилася на світ доктрина Трумена, що стала початком переходу від післявоєнного співробітництва до протистояння. 5 червня 1947 р. державний секретар США Джордж Маршалл запропонував країнам Європи економічну допомогу для їх відродження. СРСР оцінив цей план як направлений на комуністичне закабаления Європи Америкою і змусив східноєвропейські країни відмовитися від участі в реалізації плану Маршалла. У цих країнах був прискорений процес переходу влади до рук комуністів. 1948 р. цей процес загалом завершився. Для координації діяльності компартій Східної Європи у вересні 1947 р. було створено Інформаційне бюро (Комінформ). При цьому радянське керівництво проголосило про розкол світу на дві непримиримі системи. У квітні 1948 р. 16 західних країн підписали план Маршалла, за яким вони повинні були отримати 17 млрд дол. допомоги протягом чотирьох років. Як попередню умову для надання допомоги США поставили вимогу про виведення комуністів із складу урядів. До 1948 р. в жодному із урядів Західної Європи комуністів уже не було. Розкол Європи став-реальністю. Безумовно, план Маршалла сприяв консолідації Західної Європи під проводом США, зміцнив там американську присутність, посилив їхній економічний, політичний, військовий вплив. Проте американська присутність в Європі не підірвала незалежності чи зачепила тої чи іншої західноєвропейської держави. Для зміцнення військової могутності західних країн і координації їх діяльності 10 європейських країн — Бельгія, Ісландія, Данія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Італія, Велика Британія, Франція, а також США і Канада створили воєнно-політичний союз — Організацію Північноатлантичного договору (НАТО).
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
