| Ekzor | Дата: Четвер, 16.06.2011, 20:36 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Після російсько-турецької війни була закріплені незалежність Чорногорії та Сербії. Згідно зі Сан-Стефанським миром утворювалася Болгарська держава. Чорногорія, Сербія, Румунія отримували повну незалежність і територіальні придбання. Росії дісталися Південна Бессарабія, Карська область і велика контрибуція. Згідно з Берлінським трактатом лише Північна Болгарія отримала державність, інша її частина залишалась у складі Османської імперії. Сербія і Чорногорія втратили частину територій, що були здобуті під час вгини. Боснію та Герцеговину окупувала Австро-Угорщина. Сербію 1882 р. було проголошено королівством із династією Обреновичів, яка орієнтувалася на Австрію. Найвідсталішою в економічному й політичному аспектах серед країн регіону була Чорногорія, де зберігалися навіть патріархальні пережитки. Новоутворена Болгарська держава стала конституційною монархією з найдемократичнішою на той час конституцією. На трон зійшов принц Фердинанд із німецької династії Кобургів. Було ліквідовано поміщицьке землеволодіння і феодальні пережитки. Провідне становище у промисловості посів німецький та австрійський капітал. Згодом відбулося об'єднання Північної та Центральної Болгарії. У 1908 р. країну було проголошено царством. У 1900-1910 pp. Болгарія переживала економічне піднесення. Вартість випущеної продукції зросла втричі. Кількість великих підприємств збільшилася з 283 до 537. На початку століття в країні існував проавстрійський деспотичний режим короля Александра Обреновича. Чинність конституції було припинено, парламент розігнано. Почався перегляд ліберальних законів про політичні партії, політичні свободи тощо. Усе це, а також одруження короля з жінкою сумнівної репутації призвело до перевороту, здійсненого патріотично налаштованими офіцерами у травні 1903 р. Престол дістав Петар І (1903-1921 pp.) з династії Карагеоргієвичів, який очолював країну в найвідповідальніші періоди історії Сербії, а саме під час Балканських війн, Першої світової війни, утворення Югославії. Боснійська криза прискорила створення союзу у 1912 р. між Сербією, Болгарією, Грецією та Чорногорією, спрямованого проти Туреччини. Югославська держава виникла після Першої світової війни. Принципи створення єдиної південнослов´янської держави були визначені Корфською декларацією 1917 р. Нова держава мала об´єднати Сербію,Чорногорію та південнослов´янські землі Австро-Угорщини і повинна бути конституційною демократичною парламентською монархією на чолі з династією Карагеоргієвичів. В умовах розпаду Австро-Угорщини 6 жовтня 1918 р. в Загребі було створено Національну раду словенців, хорватів і сербів. 29 жовтня вона проголосила об´єднання південнослов´янських земель у незалежну державу. Нова держава дістала назву Королівства сербів, хорватів і словенців (КСХС) і була проголошена 1 грудня 1918 р. У цій незалежній балканській державі була абсолютна монархія. Правив там князь Петро ІІ Негош (1860-1918). У 1910 р. Чорногорію проголосили королівством. Характерною рисою життя Македонії початку XX ст. стала масова еміграція. Більшість населення становили селяни, але вся земля належала турецьким землевласникам. Першим державним утворенням на території сучасної республіки була недовговічна Крушевська Республіка, яка виникла внаслідок Ілінденського повстання в Османській Імперії в 1903 році. Входячи до складу Австро-Угорщини, за рівнем економічного розвитку словенські землі були найбільш розвиненими з- поміж слов'янських земель. У політичному аспекті словенські землі були роздроблені, позбавлені політичної автономії та піддавались онімеченню. Скрізь створювались австрійські школи і клуби. Під загрозою опинилося саме існування словенської нації. Після реорганізації Австрійської імперії землі, заселені хорватами, було переділено між Австрією та Угорщиною. У 1868 р. за хорватсько-угорською угодою Хорватія і Словенія здобули політичну автономію (на землі хорватів у складі австрійської корони це не поширювалося). До Першої світової війниЧехія і Словаччина входили до складу Австро-Угорщини. Восени 1918 р. у результаті поразки у війні та національно-визвольного руху слов´янських народів Австро-Угорська імперія розпалася. 28 жовтня 1918 р. національна рада проголосила незалежність Чехословаччини. Скликані 14 листопада 1918 р. Національні збори проголосили повалення влади Габ-сбургів і встановлення демократії республіки. Першим президентом було обрано Томаша Масарика, уряд очолив Крамарж. Окупована 1878 р. Австро-Угорщиною, Боснія та Герцеговина до 1908 р. формально зберігала турецьку юрисдикцію. У 1908 р. Австро-Угорська монархія наважилася на анексію Боснії та Герцеговини. У 1909 р. за незначну платню Туреччина визнала цей акт. У Боснії та Герцеговині було введено конституцію. Згодом увійшла до КСХС. До Першої світової війни польські землі входили до складу Росії, Німеччини, Австро-Угорщини. Після падіння царського режиму в Росії та поразки Німеччини й Австро-Угорщини у війні в листопаді 1918 р. Польща відновила свою незалежність. Держави Антанти підтримали її. Тимчасовим комендантом і головнокомандуючим польської армії став Юзеф Пілсудський, а перший уряд очолив Е. Морачевський.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
