| Ekzor | Дата: Четвер, 16.06.2011, 20:28 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Реформація (в перекладі з лат. reformatio – перетворення, виправлення) – загальновизнана назва широкого суспільно-політичного руху, що на початку ХVI ст. охопив майже всю Європу. Спрямований проти католицької церкви, він спричинив утворення нової сутності церков, так званого протестантського напряму. Протестантська цивілізація увібрала кращі досягнення західного середньовіччя: зберегла традиції римського права, самоврядування міст, автономію університетів тощо. Розпочалася Реформація в Німеччині. 31 жовтня 1517 року професори теології Віттенбергського університету Мартін Лютер (1483-1548) прибив свої “Дев’яносто п'ять тез” на дверях місцевої, вони були спрямовані проти практики продавання індульгенцій на відпущення гріхів. Це поклало початок Реформації, яка тривала з XVI ст. до середини XVII ст. Реформація змінила обличчя Європи, суттєво посприявши поступовому створенню того соціального і культурного ладу, що й дотепер існує у більшості європейських держав. Незважаючи на успіх Реформації, католицька реакція (контрреформація), очолена папством, зуміла організувати могутній спротив. Головними її знаряддями стали орден єзуїтів та реорганізована інквізиція. На світоглядних засадах Реформації виникають нові художні напрямки і школи. Центр духовного життя зміщується у релігійно-світоглядну цілину, на передній план висувається ставлення людини до Бога, що означало відхід від властивого Відродженню погляду на людину та її духовний світ як на найвищі життєві цінності. На хвилях реформації з’являється епос на біблійну тематику, який знайшов відображення у творах Д.Мільтона (1608-1674) “Втрачений рай” та Ф.Г.Клопштока (1724-1803) “Мессіада”. Ідеї нової епохи знайшли яскравий прояв у живописі та графіці, зокрема у творах німецьких художників А.Дюрера і Л.Кранаха Старшого. Специфіка культури доби Реформації полягає у поєднанні в особі рис середньовіччя і Нового часу, відтворенні складного синтезу політичних, релігійних та інтелектуальних колізій. Важливим фактором соціокультурних змін у XVIІ ст. стає наука, перш за все – експериментальне природознавство. бароко і класицизм можна розглядати як культурно-світоглядні явища перехідного періоду – від Реформації до Просвітництва.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
