| WARNING | Дата: П`ятниця, 31.05.2013, 17:33 | Повідомлення # 1 |
 Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Статус: Offline
| Розпад
імперії Чінгісхана і утворення держав Чингізидів.
За тридцять років до появи кочівницьких орд під
стінами російських міст, в 1206г. на березі центральноазіатської річки Онон
зібрався куралтай (з'їзд), степової аристократії. Вимагалося провести
формальний юридичний акт утвердження каана (верховного правителя) нового
монгольської держави. У тривалій, жорстокої, підступної і витонченою боротьбі
Темуджин зумів об'єднати розрізнені і ворогуючі монгольські кочові племена в
єдину державу. І в очах усього степу, що звільнилася від виснажливих кривавих
міжплемінних і родових сутичок, саме Темуджин був але праву гідний титулу
верховного правителя. Найбільш знатні нойон (князі) степу посадили його на
білосніжний повсть, підняли до вічного синього неба і загальним словом
затвердили нечуваний досі в степах титул - Чингісхан. Але не минуло й п'яти
років з дня курілтая, що оголосив Темуджин Чінгісханом, як монгольські матері
проводили від порогів юрт своїх синів, закликаючи вічне синє небо зберегти їм
життя. Тепер монгольська кров лилася у славу каана не у рідних берегів Онона н
Керулена, а за багато днів шляху від них на південь і на захід. До своєї смерті
в серпні 1227 р. Чингісхан зумів закласти територіальну основу нової величезної
імперії, яку склали не лише народи, що жили і безпосередньому сусідстві з
Монголією, але й Китай, і Середня Азія, і степи на захід від Іртиша. В
результаті у другій половині XIII в. величезні простори від берега Тихого
океану до Дунаю опинилися під владою Чингізидів. Природно, що про політичне та
економічне єдності всіх частин такого велета не могло бути й мови, хоча якийсь
період його намагалися підтримувати з заснованої Чингісханом столиці Монголії
Каракоруму. Але вже в 60-х роках XIII в. імперія розпалася на окремі частини
(улуси). Столиця її було перенесено з Каракоруму в Ханбалик (нинішній Пекін), а
сама правляча династія на китайський манер стала називатися Юань. У степах
північніше озера Балхаш і Аральського моря від Іртиша до Яїка (Уралу)
розкинувся улус старшого сина Чингісхана Джучн. Його спадкоємці постійно робили
спроби розширити володіння батька, але особливого успіху вони так і не
домоглися, мабуть через нестачу сил. Положення круто змінилося в 1235 р., коли
на куралтае було вирішено надати потужну підтримку синам Джучі Орда-Ічен і Бату
в завоюванні Східної Європи. Їх війська були посилені загонами ще кількох
монгольських принців і кращим полководцем Чингісхана Субедеем, що отримали перемогу
над російсько-половецькими силами на річці Калці в 1223г. Очолив весь похід
другий син Джучі Бату, що називався в російських літописах Батиєм.
|
| |
| |
Головна 
