| DANTE | Дата: П`ятниця, 31.05.2013, 12:53 | Повідомлення # 1 |
|
Ремісник
Група: Користувачі
Повідомлень: 56
Статус: Offline
| . Скориставшись занепадом Багдадського халіфату, Саманіди приєднали до своїхволодінь Хорасан і поновили міжнародну (в тому числі надзвичайно прибуткову для
влади транзитну) торгівлю. Потроху відбудувалась економіка, перси відгодувалися
й після двох з половиною століть культурної руїни згадали про свою колишню
могутність. Правда, відродження нації - це завжди міф, бо цілком повернути
минуле неможливо. Перси підзабули свою мову, абсолютно забули писемність і
поголовно змінили віру, прийнявши іслам. Жалюгідні спроби відродити в Х ст.
зороастризм завершилися в Ірані нічим, але мусульмани тут уже не були арабами.
Так постав новоперський етнос, про появу якого свідчило виникнення нової
перської літературної мови - фарсі (дарі - “двірцева”). Основні граматичні ознаки новоперської мови майже не відрізняються відпехлеві (середньоперської), а її лексичну серцевину становлять власне іранські
слова, тому загалом фарсі відносять до індоєвропейської мовної сім'ї. Проте
мала ця мова й суттєві відмінності, пов'язані з наслідками арабо-ісламського
завоювання. По-перше, новоперську лексику майже на 50 % формують слова
арабського походження (до яких після сельджуцького завоювання та воєн з
османами додалися шари тюркської лексики). Другою якісною ознакою фарсі стала
писемність: перси з ІХ ст. почали писати арабською в'яззю, додавши до існуючого
арабського алфавіту кілька спеціальних знаків, щоб пристосувати це письмо до
фонетичних вимог новоперської мови. Новоперський етнос, як і його мова, став результатом органічного синтезуіранського та ісламського суспільства. У завойовників перси перейняли
законодавчі основи (шаріат) та сімейне право, проте основи матеріальної
культури, тісно пов'язані з природно-кліматичними умовами й географічним
розташуванням Ірану, збереглися майже без змін від сасанідських часів. Орне
землеробство й транзитно-посередницька торгівля, як і раніше, становили
фундамент матеріального добробуту персів, у тваринництві переважали конярство й
розведення великої та дрібної рогатої худоби, а славилися іранські ремісники,
як і в минулому, килимами, керамікою, зброєю, карбуванням та виробництвом
тканини з бавовни, вовни та льону. Знову відродилась іранська іригація (хоча й
не в сасанідських масштабах - цьому завадили безперервні війни), з'явилися нові
сорти рису, перси знали 100 сортів винограду, активно вирощували і вживали
дині, кавуни, горіхи, фіги, ячмінь, пшеницю, фініки, виробляли найкращий у
світі цукор. Із зростанням матеріального добробуту перси звернулися до освіти й науки, апанегірист Рудакі (860 - 941) першим почав складати новоперською вірші,
зробивши фарсі повнокровною літературною мовою. Саме в Бухарі Саманідів
народився й почав свій творчий шлях славетний Абу Алі ібн Сіна (європ.
Авіценна, 980 - 1037).
|
| |
| |
Головна 
