| Ekzor | Дата: Вівторок, 18.01.2011, 14:51 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Елліністична культура, яка поєднувала духовні надбання античної та східної цивілізацій, стрімко розвивалася протягом усієї доби еллінізму. Вона стала прикладом швидкого зростання досягнень у різних галузях духовного життя — мистецтві, науці, філософії тощо. Культурною столицею елліністичного світу майже відразу стала Александрія Єгипетська. Перші Птолемеї заснували тут Мусейон — установу на зразок університету та дослідницького центру. Навколо рідкісних природничих колекцій і найбільшої бібліотеки світу згуртувалися найкращі вчені того часу. Діставши чудові умови для дослідницької роботи, вони збагатили людство численними винаходами та науковими відкриттями. Найславетніший з-поміж учених, які працювали в Мусейоні, математик Архімед із Сиракуз (287-212 pp. до н. є.), уславився багатьма технічними винаходами, особливо в галузі військової техніки. Слід також згадати математика Евкліда. Його трактат «Начала» (тобто «елементи») використовували як підручник з геометрії аж до XX ст. У III—II ст. до н. е. в Александрії працював видатний учений — філософ, географ, астроном Ератосфен із Кірени (276-194 pp. до н. є.). Він спромігся точно обчислити довжину окружності земної кулі, помилившись лише на 50 км. Слід урахувати, що на той час Ератосфен не мав жодного приладу для своїх обчислень. Саме він увів у вжиток поняття «географія».
Мистецтву періоду еллінізму притаманне зростання інтересу до внутрішнього духовного світу людини. Якщо скульптори попередньої епохи прагнули відбити загальні риси людей, то тепер митці цікавилися найтоншими рухами душі конкретної людини. Найвидатнішими серед скульпторів цієї епохи стали Праксітель («Афродіта Кнідська»), Скопас («Молодий Геракл») та Ліссип (статуя Зевса в Таренті). Наших сучасників вражає художньою виразністю скульптурна композиція «Лаокоон і сини», яку створили скульптори Агесандр, Полідор та Атенодор. їхньої слави гідний Піфократ із Родосу — творець статуї Ніки Самофракійської. Представник родоської художньої школи Харет створив велетенську статую бога Сонця Геліоса, Колоса Родоського.
У період еллінізму поповнилася новими досягненнями й література. Менандр (342-292 pp. до н. е.) з Афін збагатив своїми творами жанр комедії. Видатною постаттю серед александрійських поетів був Каллімах (310-240 pp. до н. е.). Певний час він завідував александрійською бібліотекою. Найвизначнішим після нього вважають Феокріта (II ст. до н. е.) із Сицилії, який жив при дворі царя Птолемея II. Серед визначних архітектурних споруд цієї епохи передусім слід назвати Александрійський маяк, споруджений архітектором Состратом із Кніду на острові Форос при вході в Александрійський порт, храм Артеміди в Ефесі.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
