Ekzor | Дата: Понеділок, 17.01.2011, 18:40 | Повідомлення # 1 |
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Інтерес до мистецтва античної Греції та Риму проявився ще в епоху Відродження, яка після століть середньовіччя звернулася до форм, мотивів і сюжетів античності. Найбільший теоретик Ренесансу, Леон Батіста Альберті, ще в XV ст. висловив ідеї, що передвіщали окремі принципи класицизму і повною мірою проявилися у фресці Рафаеля «Афінська школа» (1511). У живописі головне значення придбали логічне розгортання сюжету, ясна урівноважена композиція, чітка передача об'єму, за допомогою світлотіні підпорядкована роль кольору, використання локальних кольорів (Н. Пуссен, К. Лоррен). Чітка розмежована планів у пейзажах виявлялася також за допомогою кольору: передній план обов'язково повинен був бути коричневим, середній - зеленим, а далекий - блакитним. На початку XVII століття для знайомства зі спадщиною античності і Відродження в Рим стікаються молоді іноземці. Найбільш помітне місце серед них зайняв француз Нікола Пуссен, у своїх живописних творах, переважно на теми античної давнини і міфології, що дав неперевершені зразки геометрично точної композиції і продуманого співвідношення колірних груп. Інший француз, Клод Лоррен, у своїх антіквізірованних пейзажах околиць «вічного міста» впорядковував картини природи шляхом гармонізації їх світлом призахідного сонця і введенням своєрідних архітектурних лаштунків. У другій половині XVIII ст. живопис звертається до республіканських ідей античності, до образів мужніх борців проти тиранії (Ж. Л. Давид). Такоже представникі: Енгр Жан Огюст Домінік, Каналетто Джованні Антоніо, Тьєполо Джованні Батіста.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
|
| |