Сварог — бог неба й небесного вогню, батько сонця. Покровитель ковальства та ковалів. Опікун ремесла, шлюбу й родинного щастя. Він винайшов плуг і жорна, навчив людей молоти зерно й пекти хліб. Його ім'я пов'язують із санскритським — небо, сонячне світло. Подібного бога шанували давні греки під ім'ям Гефеста. У неолітичній міфології сонце вважалося дітищем бога потойбіччя, атрибутом якого був вогонь.
Сварог — батько дітей-сварожичів. Мудрий прабог уже давно спочиває, а світом правлять його діти. Бог-коваль Сварог кував щастя у шлюбі. Опікування ковальством від Сварога із приходом на українські землі християнства перейняли св. Кузьма і св. Дем'ян. День цих православних чудотворців відзначається 14 листопада. За народними уявленнями, ці святі охороняють людей від змій. Є легенда, згідно з якою ковалі Кузьма й Дем'ян одного разу вбили змія, спалили його, а попіл розсіяли за вітром. Із того попелу розплодилося всіляке гаддя, й тепер святі ковалі змушені охороняти від нього людей.
Писанки із зображеннями сварги Знак небесного вогню — це свастика. її зображення найпопулярнішим є для епохи бронзи. У давньоіндійських текстах сказано, що за допомогою дерев'яної свастики добували вогонь тертям. Свастика — також символ чоловічої здатності до запліднення. В Індії вважали, що цей знак сприяє народженню дітей. Науковці зазначають, що свастика для давніх людей позначала й річний рух сонця.
| 
Головна 
