Зовнішня політика Московської держави в період Лівонської війни 1558-1583 рр. (Дипломна робота) - 15 Жовтня 2012 - Все для історика
Все для історика
Неділя, 11.12.2016, 08:56
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід
Меню сайту
Статистика
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Онлайн всього: 8
Гостей: 8
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2012 » Жовтень » 15 » Зовнішня політика Московської держави в період Лівонської війни 1558-1583 рр. (Дипломна робота)
16:53
Зовнішня політика Московської держави в період Лівонської війни 1558-1583 рр. (Дипломна робота)

ВСТУП

    Актуальність теми. Історія Лівонської війни, незважаючи на вивченість цілей конфлікту, характеру дій протиборчих сторін, підсумків зіткнення, залишається в числі ключових проблем російської історії. Свідчення тому – різноманітність думок дослідників, які намагалися визначити значення цієї війни серед інших зовнішньополітичних акцій Московії другої половини XVI століття. Скинувши ординське ярмо молода держава потребувала термінової переорієнтації на Захід, відновлення перерваних контактів. Тому весь час царювання Івана Грозного характеризувався пошуком таких напрямків у зовнішній політиці, які б дали змогу Московському князівству заявити про себе у світі. Орієнтуючись на Захід, Іван IV змушений був одночасно підтримувати мирні відносини і на Півдні – з Кримським ханством та Османською імперією, які, користуючись явним послаблення московського впливу в цьому регіоні, намагалися дипломатичним і збройним шляхом здобути для себе певні територіальні надбання. Також, дослідники не прийшли до спільного висновку, щодо наслідків Лівонської війни, адже одні вважають Московську державу переможеною, а інші – переможницею. Саме невирішеність щодо статусу переможця Московії і пошуком вірних шляхів для встановлення контактів і обумовлена ​​актуальність досліджуваної теми.

    Об'єкт дослідження. Зовнішньополітичні заходи Московського князівства в другій половині XVI століття.

    Предмет дослідження. Зовнішня політика Московської держави в період Лівонської війни (1558 – 1583 рр.).

    Хронологічні рамки охоплюють період з 1558 р. до 1583 р. Нижньою межею дослідження є 1558 рік – початок Лівонської війни. Верхньою межею дослідження є 1583 р. – підписання Плюсського миру зі Швецією та закінчення Лівонської війни.

   Територіальні межі. Східна та Південно-Східна частини Європи, Скандинавський півострів, Мала Азія.

    Історіографія теми. Ця тема ґрунтовно досліджена науковцями, які в основному є представниками російської історичної науки. Їх можна поділити на істориків дорадянського часу, радянського і сучасного.

    Праці дослідників, котрі працювали у дорадянський період, є ґрунтовними і користуються інтересом по цей час. Серед них виділяється Дмитро Іванович Іловайський «Русская история» [15]. У цій праці історик описує Лівонську війну у контексті російської історії. Особливо він звертає увагу на причини цього протистояння. Праця Карамзіна Миколи Михайловича «История государства российского» [23, 24] відкрила історію Росії для широкої освіченої публіки. У своїй праці Карамзін виступав більше як письменник, ніж історик – описуючи історичні факти, він дбав про красу мови, найменше намагаючись робити які-небудь висновки з описуваних ним подій. Тим не менш високу наукову цінність представляють його коментарі до тих чи інших подій. Добі Івана Грозного присвячені восьмий та дев’ятий томи, де є детальний опис не лише царювання Івана IV, Лівонської війни, а й зовнішньополітичних акцій Московії. Не менш цікавою є праця російського історика Ключевського Василя Йосиповича «Сказания иностранцев о Московском государстве» [27], де він вперше практично з вичерпною на той момент повнотою вивчив звістки іноземців про Московію XV – XVII ст. Особливо глибоко було описано стан війська у Московській державі в період Лівонської війни та участь у ньому іноземних військ. Слід звернути увагу і на роботу Миколи Івановича Костомарова «Исторические монографии и исследования» [31]. Тут науковець показав ряд причин, які були рушіями початку Лівонської війни 1558 – 1583 рр. Основною ж причиною він вважав давнє протистояння прибалтійських рицарів з російським світом. Дослідження Новодворського Василя Васильовича «Борьба за Ливонию между Москвою и Речью Посполитою» [34] є поглибленим і детально описує події Лівонської війни та зовнішньополітичну діяльність Івана Грозного, починаючи з 1571 року. Окремо слід виділити працю Сергія Михайловича Соловйова «История России с древнейших времен» [42], над якою історик працював 30 років. Тут є опис подій Лівонської війни та зміст мирних договорів Московського князівства з Річчю Посполитою та Швецією. Важливою є трьохтомна монографія Чешихіна Євграфа Васильовича «История Ливонии с древнейших времен» [49], де автор описує територію Ордену від появи перших людей. Але найбільш ґрунтовною і повною працею серед всіх дорадянських досліджень, де б зустрічалися події Лівонської війни, є праця російського історика Георгія Васильовича Форстена «Балтийский вопрос в XVI и XVII столетиях (1544 – 1648)» [46]. Перший том написаний більш ніж на 700 сторінках і  повністю присвячений подіям Лівонської війни. Тут можна знайти причини та передумови війни, детальний опис бойових дій, наслідки цього протистояння. Не забував історик і про зовнішню політику Московського князівства. Третина праці присвячена дипломатичним зв’язкам з Польщею та Литвою, Лівонським Орденом, Швецією та Данією.

    Більшість монографій та статей присвячених Лівонській війні були написані у радянський період. Зокрема, стаття Віктора Івановича Буганова «Русь в преддверии Смуты» [4], описує становище Російської держави у другій половині XVІ століття. Краще зрозуміти характер та суть переписки Івана Грозного з князем Курбським можна завдяки праці Шермана Ісая Львовича «Русские исторические источники X – XVIII вв.» [50]. Якщо звертатися до причин та передумов Лівонської війни, то тут слід виділити ряд дослідників, котрі у контексті своїх праць висвітлювали і ці проблеми. Серед них можна виділити Казакову Наталію Олександрівну «Русско-ливонские и русско-ганзейские отношения. Конец XIV – начало XVI в.» [21], де показані боротьба російського народу з Лівонським орденом, посилення міжнародних позицій Московії в результаті створення єдиної держави. Прибалтійська політика Московського князівства розглядається на фоні міжнародних відносин в Східній Європі і на Балтиці. Монографія Бориса Миколайовича Флорі «Русско-польские отношения и политическое развитие Восточной Европы во второй половине XVI – начале XVII в.» [45] присвячена мало вивченому як у російській, так і в польській науці періоду формування зовнішньополітичних програм двох найбільших держав того часу – Речі Посполитої та Московської держави. Автор аналізує дії російської дипломатії на тлі кола міжнародних проблем. Хорошкевич Анна Леонідівна «Русское государство в системе международных отношений конца XV – начала XVI в.» [47] розглядає економічні, політичні та культурні взаємини Московії з країнами Західної Європи в 1478 – 1533 рр. Детально тут також описані взаємини з Лівонським Орденом. Історик Ігор Борисович Греков у своїй праці «Очерки по истории международных отношений Восточной Европы XIV—XVI вв.» [11] описує складні історичні процеси у Східній Європі. Автор показує нам, як в умовах зовнішньополітичної боротьби з Кримським ханством та Османською імперією відбувалось становлення Московського князівства та Польсько-Литовської держави. Існують монографії, де дослідники звертали увагу більше на бойові дії під час Лівонської війни, ніж на зовнішньополітичні відносини. Сюди можна віднести Короткова Івана Олександровича та його монографію «Иван Грозный. Военная деятельность» [30]. Повною протилежністю монографії Короткова є дослідження Королюка Володимира Дорофійовича «Лівонська війна» [29]. Ця праця, єдина за радянський період, повністю присвячена Лівонській війні. У ній точно виділено принципово різне бачення Іваном Грозним і вибраних радою зовнішньополітичних завдань, що стояли на той момент перед Московією. Детально автор описує сприятливе для Московського князівства міжнародне становище перед початком війни, а якраз сам хід військових дій висвітлений слабо. У науковій роботі Каргалова Вадима Вікторовича «Полководцы XXVI вв.» [25] розповідається не лише про видатних полководців Московської держави X – XVI століть, а й про невідомих або мало відомих широкому загалу військових діячів. Розділ про Івана Петровича Шуйського містить детальний опис оборони Пскова від військ польського короля Стефана Баторія. Деякі радянські дослідники розглядали Лівонську війну у контексті своєї загальної праці про Івана Васильовича Грозного. До таких можна віднести Віппера Роберта Юрієвича «Иван Грозный» [5]. Автор захоплювався зовнішньою політикою царя Івана, називав його одним з «великих організаторів» Москви. Тому по всій монографії не можна було знайти яких-небудь дорікань з боку автора у сторону царя. Навпаки, Віппер вважає, що Лівонська війна відіграла позитивну роль у подальшому розвитку Московської держави. Спільна праця Зіміна Олександра Олександровича та Хорошкевич Анни Леонідівни «Россия времени Ивана Грозного» [14] присвячена часу Івана Грозного та становлення самодержавства у Московії. Тут, в основному, описується внутрішній розвиток Московського князівства. Події Лівонської війни викладені стисло, хоча цікаві думки щодо її причин та наслідків тут все ж можна побачити. Важливі дані щодо населення Московської держави у XVI столітті виклав у своїй статті Копанєв Олександр Ілліч «Население русского государства в XVI в.» [28]. Тут можна простежити зміну чисельності населення Московського князівства від початку Лівонської війни до її завершення. У  праці «История Польши: в 3 томах» [19] події Лівонської війни висвітлюються з польської сторони, але висвітлюються досить стисло. В основному тут описується внутрішній розвиток Польщі та її дипломатичні зв’язки. У багатотомному виданні «История СССР: с древнейших времен до наших дней» [20] підведені підсумки дослідницької роботи вчених з вивчення російської історії з найдавніших часів до середини XX ст. У роботі узагальнено результати величезного числа конкретних монографічних досліджень, простежено основні етапи розвитку історичної науки в Росії. Лівонська війна розглянута досить широко. Монографія Чернова Анатолія Васильовича «Вооруженные силы Рyccкого Государства в XVXVII вв.» [48] є важливою для того щоб зрозуміти військовий потенціал Московської держави під час Лівонської війни. На основі багатого фактичного матеріалу автор висвітлює будівництво збройних сил Московського князівства в XV – XVII ст. і показує самостійний шлях і оригінальність розвитку збройних сил. Також встановлюється тісний зв'язок їх формування з економічним і політичним розвитком держави Івана Грозного. У своїй праці «Борьба Московского государства с татарами в XVII веке» Новосєльцев Олексій Андрійович [35] вивчає військову активність Кримського ханства, його боротьбу з Московським князівством, не забуваючи при цьому згадувати і Османську імперію, як одного з головних ворогів Івана Грозного.

    Описують події Лівонської війни і низка сучасних істориків. 

    Джерельна база. Про Московське князівство у XVI ст. було безліч описів сучасниками того часу. Зокрема, польський історик, секретар Стефана Баторія та Сигізмунда ІІІ Рейнгольд Гейденштейн був очевидцем Лівонської війни і написав працю «Записки о Московской войне (1578 – 1582)» [7]. Ця робота охоплює останній період ведення царем Іваном Васильовичем Грозним боротьби з Польщею за Прибалтику, період, що почався після вступу на польський престол Стефана Баторія та закінчився перемир'ям у 3апольському Ямі. Гейденштейн детально описує бойові дії, описує фортеці за які велась боротьба. Також він дає детальний опис дипломатичного протистояння навколо підписання Ям-Запольського перемир'я.

    Іншим важливим джерелом є «Записки о Московии» [8], котру написав німецький дипломат та мандрівник Сигізмунд Герберштейн. Тут дається географічний опис Московії, характеризується її економічний рівень, побут та релігія перед початком Лівонської війни. Ця праця є вагомим джерелом у вивченні не лише життя Російської держави, а й у вивченні передумов та безпосередніх причин Лівонської війни.

    Англієць Джером Горсей відомий як автор кількох творів про Московське князівство, в якому він прожив майже два десятиліття з 1573 р. по 1591 р. у справах комерційної та дипломатичної служби. Самим відомим його твором були «Записки о Московии XVI в.» [10]. Записки Горсея привертають до себе увагу як свідчення очевидця і обізнаного спостерігача, людини, що опинилася в самій гущі подій в Московському князівству 70-80-х роках XVI ст., про які російські джерела замовчують.

    І, нарешті, сюди слід ще додати «Послания Ивана Грозного» [33] під редакцією Ліхачова Д. С. та Лурє Я. С. Книга складається з двох основних частин. Перша частина являє собою тексти послань Івана Грозного давньоруською мовою, друга – переклад послань, виконаний Я. С. Лур'є. Особливе значення для дослідження Лівонської війни мають розміщені тут послання Андрію Курбському, шведському королю Юхану ІІІ, Яну Ходкевичу і польському королю Стефану Баторію.

    Метою дипломної роботи є дослідження зовнішньої політики Московської держави в період Лівонської війни 1558 – 1583 рр.

    Виходячи з мети кваліфікаційної роботи автор поставив перед собою такі завдання:

-         схарактеризувати повноту джерельної бази та здобуття історіографії;

-         визначити передумови та причини Лівонської війни 1558 – 1583 рр.;

-         проаналізувати відносини Московської держави з Лівонським орденом на початковому етапі Прибалтійського конфлікту;

-         охарактеризувати протистояння Московії з Литвою та Польщею, а згодом – з Річчю Посполитою в період Лівонської війни 1558 – 1583 рр.;

-         висвітлити дипломатичну та військову боротьбу Московського князівства з Швецією та Данією в період Лівонської війни 1558 – 1583 рр.;

-         розглянути взаємини Московської держави з Кримським ханством та Османською імперією в період Лівонської війни 1558 – 1583 рр.;

-         схарактеризувати наслідки Лівонської війни 1558 – 1583 рр.

    При написанні роботи використовувалися проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний та описово-аналітичний методи дослідження, що передбачає комплексний підхід до вивчення проблеми.

    Практичне значення роботи полягає в тому, що її теоретичні положення й висновки можуть бути використані в подальших дослідженнях з зазначеної проблематики, також можна з користю ці відомості застосувати як лекційний матеріал при роботі серед молоді вищих навчальних закладів, гімназій та середніх шкіл.

    Структура роботи. Визначена мета та поставлені завдання зумовили структуру роботи. Вона складається зі вступу, в якому визначено мету та завдання дослідження, обґрунтовано актуальність, проведено історіографічний огляд, основної частини, яка містить п’ять розділів, а також трьох підрозділів у другому розділі, в яких розглядаються зовнішньополітичні акції Московської держави в період Лівонської війни та актуальність проблеми охорони праці, висновків, в яких підводяться підсумки дослідження та списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи 106 сторінок.

Ціна дипломної роботи: 1500 грн.

Переглядів: 3274 | Додав: Ekzor | Теги: замовити, Московська держава, дипломна | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук по сайту
Адміністрація
Mail Ekzor@inbox.ru
Опитування
Як ви відсвяткували Новий Рік?
Всего ответов: 1049
Друзі
Козацькі літописи та історія
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz